ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 922/5895/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Малетича М.М., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГутянської селищної ради Богодухівського району Харківської областіна ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 20.09.16у справі№922/5895/15господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до1)Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області 2)Управління Державної казначейської служби України у Богодухівському районі Харківської областітреті особи1)Кабінет Міністрів України 2)Міністерство енергетики та вугільної промисловості України 3)Харківська обласна державна адміністрація простягнення заборгованостіза участю представників від:позивачаНікеруя Т. М. (дов. від 25.04.16),відповідачів-1Плахотніка М. Л., Педана Є.О., Янковського С.А., Ящука Г.І. (довіреності від 11.11.16),третіх осі-1Яковлєва О.І. (дов. від 20.04.16)В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Харківської обласної державної адміністрації, в якому просило суд стягнути борг за договором від 17.06.2011 №14/1221/11 на суму 1 345 080,00 грн., 3% річних на суму 69 317,68 грн., втрати від інфляції на суму 975 881,15 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2016 по справі №922/5895/15 (суддя Пономаренко Т.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., судді: Білецька А.М., Гребенюк Н. В.), позов задоволено повністю, з посиланням на те, що Гутянська селищна рада Богодухівського району Харківської області у порушення норм чинного цивільного законодавства та умов договору від 17.06.11 №14/1221/11 та додаткової угоди від 23.07.2012 №1 до нього, не виконала передбачені зобов'язання по поверненню отриманих від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" грошових коштів на суму 1 345 080,00 грн., перерахованих ним на добудову об'єкта газопостачання.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач просив їх скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що п.2.3.15. Договору є нікчемним, бо направлений на незаконне заволодіння коштами державного бюджету в особливо великих розмірах, а тому вимоги про стягнення коштів на суму 2 390 278,83 грн. фактично містять ознаки шахрайства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Національної акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Гутянською селищною радою Богодухівського району Харківської області на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМУ від 13.09.2010 №1881-р, був укладений Договір від 17.06.2011 №14/1221/11.
23.07.2012 сторони уклали додаткову угоду №1 до вказаного вище договору, в якій дійшли згоди викласти окремі пункти договору у новій редакції.
Відповідно до предмету договору, позивач, відповідно до розпорядження №1001-р та на умовах цього договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу "Переліку об'єктів газопостачання, у спорудженні яких бере фінансову участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та графіку фінансування добудови об'єкта газопостачання: "Будівництво підвідного газопроводу високого тиску до села Першотравневе Богодухівського району Харківської області, а замовник зобов'язується здійснити добудову об'єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору, забезпечити передачу його, як цілісного об'єкта у державну власність до сфери управління Міненергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову об'єкта.
Загальний обсяг фінансування за цим Договором склав 1 345 080,00 грн. (п.3.1. договору, у редакції додаткової угоди №1).
Пунктом 4.5. договору сторони дійшли згоди, що замовник несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.
У відповідності до п.7.1. договору (у редакції додаткової угоди №1) цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими сторонами представниками сторін і скріплення їх підписів печатками і діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови об'єкта згідно з Договором.
Позивач свої зобов'язання щодо фінансування добудови об'єкта газопостачання, які передбачені договором та додатковою угодою №1 до нього, виконав у повному обсязі, перерахував на рахунок відповідача-1 грошові кошти на суму 1 345 080,00 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 24.02.2016 №09-32/43.
У відповідності до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Харківській області від 14.12.2012 за №ХК14313505035, підвідний газопровід високого тиску збудований та введений в експлуатацію.
Листом від 16.05.2013 №11-2460/1.15-13 позивач звернувся до відповідача-1 з проханням повідомити про дії вчинені замовником для повернення коштів та повернути кошти отримані від компанії на добудову об'єкта відповідно до умов укладеного договору та додаткової угоди до нього.
На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем коштів на суму 1 345 080,00 грн., отриманих на добудову підвідного газопроводу високого тиску відповідно до договору від 17.06.11 №14/1221/11 та додаткової угоди від 23.07.2012 №1до нього.
Задовольняючи позовні вимоги, суди обох попередніх інстанцій вказали на те, що відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини у невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві грошових коштів за вказаним вище договором, суди дійшли висновку про вмотивованість позовних вимог у частині стягнення 1 345 080,00 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Господарське зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, де один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, що випливає з положень ст.509 ЦК України та кореспондується з положеннями ст.173 ГК України.
В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, розмір основної заборгованості за добудову об'єкта газопостачання судами встановлений, при тому, що беззаперечних доказів своєї вини Гутянською селищною радою Богодухівського району Харківської області у порушення норм чинного цивільного законодавства та умов договору від 17.06.11 №14/1221/11 та додаткової угоди від 23.07.12 №1 до нього, щодо перерахунку боргу на користь Нафтогазу судам попередніх інстанцій не надано.
Як вбачається з умов п. 2.3.13 договору, протягом бюджетного року з дати закінчення фінансування Нафтогазом добудови (будівництва) об'єкта повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на разрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову (будівництво) об'єкта, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Отже, з умов договору вбачається, що фінансування діяльності відповідача здійснюється тільки з державного бюджету.
Сервисы для юристов