ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 914/649/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача ОСОБА_3 - дов. від 25.03.2016 р., відповідача Савчин В.З. - дов. від 24.03.2016 р. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Спа Україна" на постановувід 31.08.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№914/649/16 Господарського суду Львівської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Спа Україна" провизнання недійсним договору суперфіцію №1 від 07.06.2013 р.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Авто Спа Україна" про визнання недійсним договору суперфіцію №1 від 07.08.2013 р., укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ПП "Лаваторія", правонаступником якого є відповідач, на підставі статей 791, 1021 Земельного кодексу України, статей 16, 203, 215, 377, 413 Цивільного кодексу України.
Позивач посилався на те, що оспорюваний договір суперфіцію був укладений відносно земельної ділянки, яка не є сформованою та якій не присвоєний кадастровий номер, а відтак спірна земельна ділянка не може бути об'єктом цивільних прав у зв'язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
У відзиві на позов і поясненнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що приписами законодавства не заборонено укладати договір суперфіцію щодо частини сформованої земельної ділянки.
Відповідач також наголошує на тому, що права та інтереси позивача не були порушені.
У додаткових поясненнях до позову від 19.05.2016 р. позивач вказував на те, що частина земельної ділянки, яка є предметом оспорюваного договору, відповідно до витягів з держреєстру ідентифікується за кадастровим номером НОМЕР_1 і такий же кадастровий номер має земельна ділянка, площею 1,2801 га, яка належить позивачу на праві власності. Дані обставини, на думку позивача, створюють обмеження у користуванні і розпорядженні належною йому земельною ділянкою, площею 1,2801 га.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2016 р. (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір суперфіцію №1 від 07.06.2013 р., укладений між ФОП ОСОБА_6 та ПП "Лаваторія", предметом якого є частина земельної ділянки площею 0,0400 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 26.06.2013 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 1457547.
Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору, посилаючись на те, що об'єктом за договором суперфіцію, згідно з вимогам земельного законодавства, може виступати лише сформована земельна ділянка, котрій присвоєно окремий кадастровий номер і право власності на яку зареєстровано у державному земельному кадастрі, проте предметом оспорюваного договору суперфіцію виступає несформована земельна ділянка.
Місцевий господарський суд також визнав доведеним порушення прав позивача спірним договором.
За апеляційною скаргою ТОВ "Авто Спа Україна" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Дубник О.П., Матущак О.І., Скрипчук О.С.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 31.08.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Авто Спа Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 791, 110, 111 Земельного кодексу України, статей 16, 413, 526 Цивільного кодексу України, статей 20, 193 Господарського кодексу України, статей 1, 43, 22, 32, 33, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача надійшли додаткові заперечення на касаційну скаргу, в яких він посилається на судову практику Вищого господарського суду України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_6 є власником ? ідеальної частки земельної ділянки, площею 1,2801 га, з кадастровим НОМЕР_1, яка знаходиться у АДРЕСА_1, згідно з договором купівлі-продажу від 30.12.2009 р. посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Монастирською М.М. та зареєстрованим за №2680, та державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.06.2008 р.
Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за позивачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №5209374 від 21.06.2013 р.
07.06.2013 р. між ФОП ОСОБА_6 - власником та ПП "Лаваторія" - суперфіціарієм був укладений договір суперфіцію №1, за умовами якого власник надає, а суперфіціарій приймає в строкове платне користування земельну ділянку, визначену в пункті 2.1 даного договору, для здійснення будівництва та подальшої експлуатації комплексу мийки та шиномонтажу автомобілів.
Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціарієм будівництва та подальшої експлуатації об'єкта обслуговування майнового комплексу автовокзалу, а саме комплексу мийки та шиномонтажу автомобілів. Основне цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування майнового комплексу автовокзалу (пункти 1.2, 1.3 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору в користування передається частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 1,2801 га., яка розташована на землях Дрогобицької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1, та належить власнику на юридичному титулі права власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого Управлінням земельних ресурсів у місті Дрогобичі Львівської 24.06.2008 р., згідно з планом території, який є додатком №1 до даного договору і невід'ємною його частиною.
Відповідно до пункту 2.2 договору в користування передається частина вказаної в пункті 2.1 цього договору земельної ділянки площею 0,0400 га.
Плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3400 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 566,67 грн. (пункт 4.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору його укладено на термін 10 років і він діє до 31.12.2023 р.
Додатком №1 до договору сторони погодили кадастровий план площі земельної ділянки, на котру встановлюється суперфіцій.
Сервисы для юристов