Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №910/32860/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 910/32860/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група "Еліта Центр", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016

зі справи № 910/32860/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група "Еліта Центр" (далі - Позивач)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД", м. Київ (далі - Відповідач-1);

товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешл ЛТД", м. Київ (далі- Відповідач-2),

про визнання договору недійсним та повернення майна.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Циганюка І.Л. (директор);

Відповідача-1 - Сенюткіна О.Л. (директор);

Відповідача-2 - Костіна К.М. (за довіреністю).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про: визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 17.07.2001 за реєстровим №5с-1052 (далі - Договір купівлі-продажу), укладеного Відповідачем-1 та Відповідачем - 2; повернення Відповідачу-1 майна, відчуженого за Договором купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2016 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 (колегія суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий, Михальська Ю.Б. і Тищенко А.І.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України (з доповненнями до неї) Позивач просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповного з'ясування всіх обставин справи.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

10.02.1993 Державною академією легкої промисловості України (замовник будівництва) та Відповідачем-1 укладено договір про інвестування об'єкту будівництва № 21-а (далі - Договір інвестування), на підставі якого зведений об'єкт по вул. Тимошенка, 2-Л у місті Києві, що підтверджується поясненнями сторін у справі, наявною у матеріалах справи копією акта Головного управління архітектури та містобудування "про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" від 10.07.1996 № 23.

Розпорядженням Мінської районної державної адміністрації міста Києва від 08.08.1996 № 621 "Про затвердження акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" затверджено Договір інвестування та виділено, зокрема, Відповідачу-1 частку в цьому об'єкті загальною площею 8727 кв.м та прибудовані приміщення підземної автостоянки.

Згідно з актом розподілу часток від 10.07.1996 і реєстраційним посвідченням від 20.09.1996 за Відповідачем-1 зареєстровано право власності на частину гуртожитку загальною площею 8724,32 кв.м та прибудовані приміщення підземної автостоянки площею 6403 кв. м.

Відповідно до пояснень Позивача, Відповідача-1, копії договору про спільну діяльність від 03.07.1993 №33 (далі - Договір №33), угоди від 08.11.1994 №33п, листа ТОВ "Джамп" від 04.04.1995 №4/04-1 виділена Відповідачу-1 зазначена частина майна була створена за рахунок спільної діяльності Позивача та Відповідача-1.

Пунктами 1.3 та 1.6 Договору № 33 визначено частку кожної сторони, а саме: частка Позивача (є правонаступником СП "Ю/А Міжнародна група") складає 60% від загальної площі (пункт 1.3); частка Відповідача-1 складає 40% від загальної площі (пункт 1.6).