Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №910/31153/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Справа № 910/31153/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуКвартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі№ 910/31153/15 господарського суду міста Києва за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський доДніпровської квартирно-експлуатаційної частини міста Києва про стягнення 14 166,50 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У грудня 2015 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини міста Києва про стягнення 14 166,50 грн вартості теплової енергії, водопостачання та водовідведекння.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі № 910/31153/15 (суддя Привалова А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (у складі головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В.) у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зазначаючи, що відповідач не розрахувався за надані послуги з одержання теплової енергії, водопостачання та водовідведення, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 910/31153/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01 січня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський (споживач) та Дніпровською квартирно-експлуатаційною частиною міста Києва (субспоживач) було укладено Договір про відшкодування вартості теплової енергії, за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Субспоживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до споживача звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені у Додатку 1 до договору (п. 5.3. Договору).

При відсутності приладів обліку або виході його з ладі - кількість теплової енергії, що відпущена субспоживачеві, визначається споживачем, як виняток, розрахунковим способом (п. 5.5. Договору).

За умовами розділу 6 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Орієнтована вартість договору на 2012 рік визначена в додатку № 1 до договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Таким чином, сторонами в Договорі від 01.01.2012 не визначено чіткий порядок та строки оплати відповідачем спожитої теплової енергії за вказаним договором.

03 січня 2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено Договір № 16 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, за умовами п. 1 якого, постачальник зобов'язується подавати воду з комунального водопроводу та приймати стічні води до комунальної каналізації відповідачу у відповідності з установленими дійсним договором величинами на подачу води, а відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати за вказані послуги відповідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

01 січня 2013 року між позивачем (за договором - сторона 1) та відповідачем (за договором - сторона 2) було укладено Договір № 14 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, відповідно до умов п.1.1 якого відповідач згідно з показниками лічильника або за встановленими нормами споживання води, водовідведення, що визначені даним договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує позивачу вартість спожитої води та наданих послуг з водовідведення.

Умовами п. 2.2 Договору № 14 сторонами визначено тарифи за послуги.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 14 щомісячно, до 15 числа Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський надає Дніпровській квартирно-експлуатаційній частині міста Києва рахунок, акт виконаних робіт та інші документи (за потребою), які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 14, розрахунки між сторонами здійснюється в Українській національній валюті - гривні. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням.

Представник Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини міста Києва зобов'язується після отримання від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський повного пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за спожиті послуги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами № 14 та № 16, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення протягом періоду з січня 2011 року по листопад 2013 року у сумі 1 029,50 грн, а також в порушення умов Договору про відшкодування вартості теплової енергії протягом жовтня - грудня 2012 року не оплатив теплову енергію у сумі 13 137,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка складає 14 166,50 грн.

Позивач посилався на те, що ним 09.09.2013 направлялася відповідачу вимога за вих. № 1707 від 09.09.2013 про сплату боргу за спожиту теплоенергію в сумі 13 137,00 грн, з доданими до неї рахунками на оплату та актом звірки взаєморозрахунків.

Крім того, позивач зазначав, що ним направлялась відповідачу претензія за вих. № 1682 від 05.09.2013 про сплату боргу за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 1 029,50 грн.