ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 903/369/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Корнілової Ж.О.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року у справі № 903/369/16 господарського суду Волинської області за позовом Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" про усунення перешкод у користуванні державним майном,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, Позивач) звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" (далі - ПрАТ "Волиньтурист", Відповідач) про усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення з готелю "Лісова пісня", за адресою: м. Ковель Волинської обл., бульв. Лесі Українки, 12.
Рішенням господарського суду Волинської області від 15.08.201 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року, позов ФДМУ задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПрАТ "Волиньтурист", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 311, 387, 389, 391, 392, 826 Цивільного кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ФДМУ, відмовити.
До початку розгляду касаційної скарги по суті від представника ПрАТ "Волиньтурист" через канцелярію суду було подано письмове клопотання про відкладення розгляду даної справи, яке колегією суддів було розглянуто та відхилено, як безпідставне.
Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 10.11.2011 року у справі № 5004/1997/11 за позовом в.о. Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ до Виконкому Ковельської міськради ПрАТ "Укрпрофтур", Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", третя особа: Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконним рішення, визнання незаконною державної реєстрації свідоцтва на право власності на майно, визнання права власності, яке набрало законної сили, даний позов було задоволено: визнано незаконним та скасовано п. 33 рішення Виконкому Ковельської міськради від 25.03.1999 року № 70, з внесеними до нього змінами рішеннями № 113 від 27.04.1999 року та № 10 від 26.01.2006 року, визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право власності № 165 від 31.03.1999 року, № 165 від 27.04.1999 року і № 13678624 від 30.01.2006 року, визнано за державою в особі ФДМУ право власності на готель "Лісова пісня", за адресою: м. Ковель Волинської області бульв. Лесі Українки, 12, та зобов'язано Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" повернути державі в особі ФДМУ безпідставно набуте майно - готель "Лісова пісня", за адресою: м. Ковель Волинської області, бульв. Лесі Українки, 12.
На виконання вказаного рішення господарським судом Волинської області 03.03.2012 року було видано відповідний наказ № 5004/1997/11-1, який надійшов до виконання до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції.
В наступному 03.12.2015 року Відділом державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду № 5004/1997/11-1 від 03.03.2012 року, у зв'язку з виконанням цього наказу.
Разом з цим, ПрАТ "Волиньтурист", як правонаступник Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", продовжувало користуватись спірним майном, у зв'язку з чим, ФДМУ Волинській області у листі № 01-03/176 від 29.01.2016 року та Волинська обласна держава адміністрація у листі № 1007/35/2-16 від 18.02.2016 року, вимагали у ПрАТ "Волиньтурист" звільнити займані ним приміщення та повернути це майно Позивачу.
Вимогами ФДМУ у даній справі, з посиланням на ст.ст. 319, 321, 391, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", є усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення ПрАТ "Волиньтурист" з готелю "Лісова пісня", за адресою: м. Ковель Волинської обл., бульв. Лесі Українки, 12.
Місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 16, 317, 319, 391, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", встановивши при цьому, що судовим рішенням у справі №5004/1997/11-1 було визнано за державою в особі ФДМУ право власності на готель "Лісова пісня", за адресою: м. Ковель Волинської області, бульв. Лесі Українки, 12, та зобов'язано Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" повернути державі в особі ФДМУ безпідставно набуте таке майно, тоді як це майно на даний час ПрАТ "Волиньтурист" не повернуло, що у свою чергу перешкоджає ФДМУ у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року у справі № 903/369/16 - без змін.
Сервисы для юристов