Постанова ВГСУ від 22.09.2014 року у справі №910/5559/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 910/5559/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р.,суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 у справі № 910/5559/13 господарського суду міста Києва за позовом Українського консорціуму "Екосорб" до 1. Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" провизнання недійсними договорівв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Дудник О.Є., дов. № 01/03-27 від 23.12.2013; Приходько І.А., дов. б/н від 19.03.2013

- відповідача 1: Черей О.В., дов. № 1230/12 від 21.09.2012

- відповідача 2: Козленко О.В., дов. б/н від 10.07.2014

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі №910/5559/13 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 (у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів Дідиченко М.А.,Руденко М.А.), позовні вимоги Українського консорціуму "Екосорб" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" задоволено повністю, визнано недійсними договір № 1 про переведення боргу від 05.02.2009 і додатковий договір від 05.02.2009 до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, укладені між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк"), ТОВ "Ферді Україна ЛТД" та Українським консорціумом "Екосорб".

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Ферді Україна ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 257, 267, 521, 627 - 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 47 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", ч. 9 ст.1, ч. 14 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі № 910/5559/13, відмовити в задоволенні позову Українського консорціуму "Екосорб" до ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Ферді Україна ЛТД" про визнання недійсними договору № 1 від 05.02.2009 про переведення боргу та додаткової угоди від 05.02.2009 до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008.

Український консорціум "Екосорб" надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки згідно з проспектом емісії ПВНЗІФ "Чайка" розміщення інвестиційних сертифікатів здійснюється в приватному порядку серед покупців, визначених у проспекті, а придбання інвестиційних сертифікатів, з метою фінансування якого надавалися кредитні кошти за кредитним договором № 150/08 від 05.05.2008, можливе лише в процедурі розміщення інвестиційних сертифікатів. ЗАТ "Альфа-Банк", яке є зберігачем і торговцем цінними паперами ПВНЗІФ "Чайка", не довело до відома УК "Екосорб" про відсутність консорціуму в переліку осіб, серед яких здійснюється приватне розміщення інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка", що унеможливлювало використання кредитних коштів за цільовим призначенням. Отже, позивач вважає, що при укладенні спірних договорів мав місце обман з боку банку, який замовчив існування обставин, які перешкоджали вчиненню цих договорів. За таких обставин, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПАТ "Альфа-Банк" не скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між закритим акціонерним товариством "Альфа Банк" (після зміни назви організаційно-правової форми - публічне акціонерне товариство "Альфа Банк"), як позикодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд", як позичальником, 05.05.2008 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 150/08, за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надати позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язався використати кредит з метою фінансування придбання інвестиційних сертифікатів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка" та поповнення обігових коштів позичальника у сумі не більше 23 000 000,00 грн, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 12.06.2008) банк надає позичальнику кредит лише в межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2-х днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін та є невід'ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони не відрізняються від зазначених у п. 10.2 цього договору.

На виконання умов зазначеного договору між банком та позичальником в подальшому укладалися додаткові угоди про надання траншів, на підставі яких банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 8 000 000,00 грн та 8 842 437,00 дол. США.

Умовами додаткових угод № 7 від 04.07.2008, № 8 від 16.08.2008, № 9 від 17.07.2008, №10 від 21.07.2008, №11 від 25.07.2008, №12 від 18.08.2008, №13 від 19.08.2008, №14 від 20.08.2008, №15 від 28.08.2008, №16 від 07.10.2008 встановлено, що за користування траншами позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 17,0 % річних.

05.02.2009 між ЗАТ "Альфа-Банк", ТОВ "Ферді Україна Лтд", як первісним боржником, та Українським консорціумом "Екосорб", як новим боржником, був укладений договір №1 про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник за згодою банку передає новому боржнику всі свої боргові зобов'язання первісного позичальника за договором про відкриття кредитної лінії у повному обсязі (п.1.1 договору).

Боргові зобов'язання первісного боржника передаються новому боржнику у повному обсязі та, зокрема, включають: зобов'язання повернути кредит у сумі 8 842 437,00 долари США та 8 000 000,00 грн; зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом, нарахованих на дату укладення цього договору у сумі 519 711,70 долари США та 410 970,04 грн; зобов'язання сплатити неустойки (пені, штрафи), нараховані на дату укладення цього договору у сумі 12473,40 долари США та 941,95 грн; зобов'язання сплачувати неустойки (пені, штрафи), передбачені основним договором; зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом за період з 05.02.2009 до дати фактичного повернення кредиту у повному обсязі, в розмірі і на умовах, передбачених основним договором; зобов'язання у випадках, передбачених основним договором та/або законодавством України у строк не пізніше 10 календарних днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених в основному договорі), повернути кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору (п. 1.3 договору).

Також 05.02.2009 між сторонами укладено трьохсторонній додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, за умовами якого сторони погодили, що позичальником за договором кредиту є Український консорціум "Екосорб", до якого у повному обсязі перейшли всі зобов'язання за основним договором.

Згідно з додатковою угодою № 17 від 27.11.2009 (про надання траншу) до кредитного договору № 150/08 від 05.05.2008 УК "Екосорб" отримав кредитні кошти у сумі 12 960 065,00 грн, які 30.11.2009 було перераховано позивачем на рахунок ТОВ "КУА "Будівельні проекти" з призначенням платежу: "за цінні папери по дог. 120-Б від 27.11.09".

Того ж дня грошові кошти в сумі 12 960 064,69 грн від ТОВ "КУА "Будівельні проекти" повернуто на рахунок Українського консорціуму "Екосорб" з призначенням платежу: "повернення зг. дог. 120-Б від 27.11.09".

Також 30.11.2009 грошові кошти в сумі 12 960 064,69 грн були перераховані Українським консорціумом "Екосорб" згідно платіжного доручення № 546628 від 30.11.2009 на рахунок в ЗАТ "Альфа-Банк" з призначенням платежу "списання просроч. заборг. зг. дог. No150/08 від 05.05.2008 без ПДВ".

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" зареєстровано Проспект емісії інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" (протокол № 12 від 07.12.2007), які розповсюджуються способом приватного розміщення.

У п. 5.7 Переліку осіб, серед яких будуть розміщуватися інвестиційні сертифікати, значилось ТОВ "Ферді Україна Лтд".

Згодом до Проспекту емісії інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" внесено зміни, затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КУА "Будівельні проекти" (протокол №36 від 14.04.2009), згідно яких п. 5.7 Проспекту емісії викладено в новій редакції, а саме: з переліку осіб, серед яких будуть розміщуватись інвестиційні сертифікати, виключено ТОВ "Ферді Україна ЛДТ", та внесено 21 юридичну особу, серед яких Український консорціум "Екосорб" був відсутній.

З урахуванням викладеного, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 16, ст.ст. 203, 215, ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, Цивільного кодексу України, ст.20, п. 3, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 4 ст.51 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у зв'язку з відсутністю Українського консорціуму "Екосорб" в переліку осіб, серед яких здійснюється приватне розміщення інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка", придбання позивачем зазначених інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "Чайка" є неможливим, проте про вказану обставину позивача не було повідомлено банком, який є зберігачем і торговцем цінними паперами у проспекті емісії ПВНЗІФ "Чайка", що свідчить про те, що договір № 1 про переведення боргу від 05.02.2009 і додатковий договір від 05.02.2009 до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008 були укладені Українським консорціумом "Екосорб" під впливом обману, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.