ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 року Справа № 904/6495/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київна ухвалувід 26.03.2015 господарського суду Дніпропетровської області (в частині розгляду скарги ПАТ "Промінвестбанк" на дії учасників провадження у справі)та постановувід 13.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/6495/13 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Українські хімічні технології", м. ДніпродзержинськліквідаторМаглиш Л.С., м. Дніпродзержинськза участю1. Товарної біржі "Базис", м. Кривий Ріг; 2. гр. ОСОБА_5, м. Дніпродзержинськв судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника ліквідатор Товарної біржі "Базис"Тукман Ю.В., довір.; Маглиш Л.С.; Фоміна Т.М., генеральний директор.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 порушено провадження у справі № 904/6495/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Українські хімічні технології" (далі - боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.
Ухвалою від 20.03.2014 визнано Товарну біржу "Базис" учасником провадження у справі про банкрутство.
У листопаді 2014 року від публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", кредитор) надійшла скарга на дії учасників провадження у справі з вимогами про: визнання неналежним виконання ліквідатором обов'язків з продажу нерухомого майна боржника, що перебувало в заставі кредитора; визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, який проводився 22.10.2014 Товарною біржею "Базис"; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, укладеного з переможцем зазначеного аукціону. Скарга обґрунтована тим, що спірний аукціон був призначений без погодження з кредитором початкової вартості майна, зміст оголошення про його проведення не відповідав вимогам Закону про банкрутство, а також майно виставлялось ліквідатором на аукціон 7 разів, тоді як законодавством передбачено можливість проведення лише трьох аукціонів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 (суддя Калиниченко Л.М.), зокрема у задоволенні зазначеної скарги кредитора відмовлено. Судом встановлено дотримання вимог Закону про банкрутство під час реалізації заставного майна боржника, у тому числі щодо кількості проведених аукціонів, початкової вартості майна, наявності згоди заставного кредитора на реалізацію майна.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (судді: Науменко І.М. - головуючий, Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні скарги кредитора залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 44, 59, 64, 65, 66 Закону про банкрутство, ст.ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про порушення чинного законодавства при реалізації майна боржника, зокрема, не отримання згоди заставного кредитора на зниження початкової вартості майна, виставлення майна на аукціон більше трьох разів за початковою вартістю.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальний обсяг визнаних судом ухвалою від 26.11.2013 грошових вимог кредитора ПАТ "Промінвестбанк" становить 6 557 661,94 грн., з яких 5 886 120 грн. - вимоги, забезпечені заставою. Грошові вимоги вказаного кредитора забезпечені іпотекою майнового комплексу боржника (будівлі і споруди) за адресою: АДРЕСА_1. Саме це майно боржника було предметом реалізації на спірному аукціоні 22.10.2014 в межах ліквідаційної процедури із застосуванням положень Закону про банкрутство.
Так, 01.03.2014 між Товарною біржею "Базис" та боржником в особі ліквідатора укладено договір доручення на організацію продажу майна банкрута з аукціону, предметом якого був вищевказаний майновий комплекс.
Частина 5 ст. 44 Закону про банкрутство встановлює обов'язок ліквідатора здійснювати продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу і тільки у разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Отже, Законом про банкрутство встановлено пріоритет реалізації майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу та одночасно встановлено гарантію для кредиторів боржника, яка полягає в тому, що початковою вартістю такого майна повинна бути сукупність усіх визнаних грошових вимог кредиторів боржника.
На виконання вимог ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство початкова вартість майна була визначена ліквідатором у сумі 7 238 454,64 грн., що становіть сукупність визнаних вимог кредиторів боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Листом від 11.01.2014 № 39-09/15 кредитор надав згоду на реалізацію заставного майна на першому аукціоні з визначенням його початкової вартості в сумі 7 238 454,64 грн. та одночасно наголосив на необхідності погодження з ним у подальшому початкової вартості майна у випадку проведення повторних аукціонів з його реалізації (а.с. 11, том 2).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2014 організатором аукціону проведено другий повторний аукціон з реалізації майна боржника з початковою вартістю майнового комплексу в сумі 4 632 610 грн., оскільки два попередні аукціони (20.06.2014 та 10.09.2014) були визнані такими, що не відбулися у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. Переможцем аукціону визначено гр. ОСОБА_5 з пропозицією 252 610 грн.
При цьому початкова вартість майна на першому та другому повторних аукціонах відповідно до вимог ст. 65 Закону про банкрутство пропорційно зменшувалась на 20% від початкової вартості майна на попередньому аукціоні.
Однак всупереч вимогам кредитора в листі від 11.01.2014 № 39-09/15 та приписам ст. 42 Закону про банкрутство ліквідатор приступив до подальшої реалізації майна на повторному і на другому повторному аукціоні без погодження із заставним кредитором початкової вартості майна.
У разі ненадання заставним кредитором згоди на реалізацію майна або ігнорування ним письмових вимог ліквідатора останній на виконання ст. 42 Закону про банкрутство зобов'язаний звернутися з відповідним клопотанням про надання такої згоди до суду, який розглядає справу про банкрутство. Проте у будь-якому випадку погодження початкової вартості заставного майна (із заставним кредитором або судом) повинно передувати реалізації майна боржника.
Суди попередніх інстанцій вказаних обставин не врахували та не надали їм відповідної правової оцінки.
Більше того, колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення реалізації майна боржника у межах процедури банкрутства за найвищою ціною та унеможливлення зловживань своїми повноваженнями з боку ліквідатора, як замовника аукціону, а також організатора аукціону, початкова вартість будь-якого майна боржника, яке підлягає реалізації на аукціоні, повинна бути погоджена з комітетом кредиторів (якщо майно не перебуває у заставі), заставним кредитором або судом, який розглядає справу про банкрутство.
У даному випадку відсутність контролю з боку заставного кредитора та суду за реалізацією майна боржника призвела до того, що заставне майно початковою вартістю 4 632 610 грн. було реалізовано лише за 252 610 грн., тобто фактично за 5% його вартості, що завдало істотних збитків заставному кредитору.
Сервисы для юристов