ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2014 року Справа № 925/43/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановувід 27.05.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№925/43/14 господарського суду Черкаської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПриватного підприємства "Імперіал плюс"простягнення 9 426,03 грн.за участю представників:
позивача: Мицько Р.М., ьдов. від 30.12.2013 №49/70;
відповідача: Доброштан О.М., дов. від 20.07.2014 б/н;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.02.2014 (суддя Н. Спаських), позовні вимоги задоволено, стягнуто з приватного підприємства "Імперіал плюс" на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 6 853,14 грн. основного боргу, 1753,89 грн. пені, 117,64 грн. інфляційних, 701,36 грн. 3 % річних та 1 827,00 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 (судді М. Яковлєв, П. Авдеєв, В. Куксов) рішення місцевого суду скасовано, прийняте нове, яким у позові відмовлено. Стягнуто з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь приватного підприємства "Імперіал плюс" 913,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2014. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 601, 1089, 1090 ЦК України, ст.ст. 43, 83, 84 ГПК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевим судом встановлене наступне
30.08.2011 року між дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та приватним підприємством "Імперіал плюс" (відповідач, покупець) укладено договір №55/340/11 поставки природного газу (а.с. 9).
Відповідно до п. 1.2. договору постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору (серпень 2011 року - 7,746 тис. куб., вересень 2011 року - 2,5 тис. куб.). Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб (п. 1.1. договору).
Додатковою угодою до договору від 11.10.2011 року (а.с. 16) сторонами було погоджено, що поставка газу відповідачу здійснюється до 31.10.2011 року і в період з 11 по 31.10.2011 року позивач повинен поставити відповідачу 0,100 тис, куб. газу.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011 року і діє в частині поставки газу до 30.09.2011 включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Укладений між сторонами у справі договір № 55/340/11 від 30.08.2011 року, є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:
за серпень 2011 року - протягом трьох банківський днів з дати укладення цього договору;
за вересень 2011 року:
- оплата в розмірі по 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводять протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;
- оплати в розмірі по 33 % від варт ості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного м'ясця поставки.
Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов укладеного договору позивачем за період з 31.08.2011 року по 30.09.2011 року поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу на загальну суму 35 102,49 грн. (а.с. 17-18).
Як зазначив позивач, відповідач не сплатив заборгованість своєчасно та станом на подання позову за ним склалась заборгованість 6 853,14 грн.
Суд першої інстанції прийшов до висновку щодо встановлення факту наявності основної заборгованості за поставлений природний газ у відповідача перед позивачем в сумі 6 853,14 грн., та задовольнив позов.
Натомість судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Сервисы для юристов