Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №5017/2173/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 5017/2173/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогачза участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постановувід 03.06.2014 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5017/2173/2012 господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про:

- виселення ФОП ОСОБА_4 з нежилого підвального приміщення площею 49,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передачу вказаного приміщення позивачу;

- стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості з орендної плати у розмірі 76 581,51 грн.;

- стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойки в сумі 9 111,58 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 509, 525, 526, 610, 611, 624, 626, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункти 1.2,.2.2,.2.4,.4.7,.5.2 договору оренди № 884/ж/5 від 23.06.2006 р. обґрунтовані тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом більш ніж 3 місяці поспіль, Департаментом 01.12.2011 р. було направлено орендарю повідомлення № 01-15/1942, яке отримано ним 17.12.2011 р., про відмову від договору оренди в порядку, передбаченому статтею 782 Цивільного кодексу України з пропозицією сплатити заборгованість з орендної плати та пені. Тобто, договір оренди припинив свою дію з дати отримання орендарем повідомлення, а саме 17.12.2011 р.

Позивач зазначав, що згідно з пунктом 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, проте, заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2006 р. по 0101.2012 р. у розмірі 76 581,51 грн. відповідачем не сплачена, приміщення не повернуто, у зв'язку з чим, відповідачу за період з 02.01.2012 р. по 31.03.2012 р. нарахована неустойка в сумі 9 111, 58 грн.

ФОП ОСОБА_4 подала до господарського суду заяву про застосування позовної давності на підставі статей 256, 257, 258, 261 та частини 3 статті 261 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у позові (а.с. 106-107).

14.04.2014 р. до господарського суду Одеської області Департаментом комунальної власності Одеської міської ради подано заяву від 07.04.2014 р. про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_4 заборгованості з орендної плати у сумі 13 837,20 грн. та неустойки у сумі 82 629,74 грн. (а.с. 135-139).

Позивач у заяві зазначав, що ним подано позов до Приморського районного суду м. Одеси, зокрема, про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового підвального приміщення, згідно якого ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 72,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з тих підстав, що вказане приміщення є комунальною власністю територіальної громади та незаконно вибуло з власності громади без її відома та волі.

При цьому, позивач вказував, що право комунальної власності на спірне приміщення оскаржувалось ОСОБА_4 в межах справи № 2-8877/06, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2006 р. у якій, було визнано право власності на нежитлове підвальне приміщення за ОСОБА_4

Проте, хвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2007 р. по справі № 2-8877/06 заочне рішення від 25.09.2006 р. було скасовано і призначено новий розгляд справи у загальному порядку, а ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2007 р. залишено без розгляду дану цивільну справу про визнання за ОСОБА_4 права власності на підвальне приміщення.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради наголошував, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2013 р. визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлового підвального приміщення по АДРЕСА_1 від 25.12.2006 р., а ухвалою апеляційного суду від 23.01.2014 р. залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 та залишено без змін рішення суду від 25.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012 р. на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у даній справі зупинялось до вирішення пов'язаної з нею справи № 1522/18529/12, яка знаходиться в проваджені Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою від 12.02.2014 р. провадження у справі поновлено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2014 р. (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог вказавши, що позивачем під час розгляду справи не було доведено та підтверджено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем об'єктом оренди в період з 23.06.2006 р. по 01.01.2012 р., оскільки акт приймання - передачі майна між сторонами не підписувався, вказавши також на ненадання позивачем жодного доказу щодо здійснення ФОП ОСОБА_4 оплати за користування майном - нежитловим приміщення підвалу, загальною площею 49,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 протягом дії договору оренди.

За апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Одеський апеляційний господарський суд (судді: Величко Т.А., Бойко Л.І., Поліщук Л.В.), переглянувши рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 03.06.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права та вказуючи на неповне з'ясування судами всіх обставин справи стосовно наявності у відповідача за умовами укладеного між сторонами договору, дія якого продовжувалась, обов'язку здійснення оплати за користування майном та неустойки за його не повернення у визначені договором строки.

Скаржник також вважає безпідставними висновки судів щодо недоведеності позивачем факту користування відповідачем майном у спірний період, оскільки самим відповідачем було проведено оцінку об'єкту оренди, що як вважає заявник касаційної скарги, є одним із підтверджень факту використання ним об'єкту оренди, а в подальшому відповідачем взагалі майно, яке було об'єктом оренди було продано третім особам.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 23.06.2006 р. між Приморською районною адміністрацією (Одеської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 884/ж/5, за умовами якого орендарю в строкове платне користування було передане нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 49,8 кв. м. по АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 3.4 договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду приміщення згідно пункту 1.1 договору, за актом приймання-передачі який підписується обома сторонами.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що цей договір діє з 23.06.2006 р. до 20.06.2007 р.

У пункті 7.7 сторони встановили, що після закінчення строку дії договору орендар має право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Відповідно до пункту 7.12 договору вступ орендаря в користування приміщенням настає одночасно з підписання відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акта приймання-передачі вказаного приміщення.