ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2016 року Справа № 910/14741/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Самусенко С. С., Саранюка В. І.,
за участю представників: позивача - Борисенка М. О. дов. № 36 від 28.04.2016 року, відповідача - Масехи Б. О. дов. № 362 від 06.10.2015 року, Агафонова А. В. дов. № 358 від 20.07.2015 року, З-ї особи - Національного банку України - Залевського В. О. дов. № 18-225/8461 від 11.02.2015 року, Ліпова С. Л. дов. № 18-02025/22981 від 06.04.2015 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Златобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Златобанк" до ПАТ "Діамантбанк", третя особа - Національний банк України, про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року ПАТ "Златобанк" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ПАТ "Діамантбанк" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору застави майнових прав № 130215/1-Z, укладеного між позивачем та відповідачем 13 лютого 2015 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, в порушення вимог ст. ст. 215, 227 Цивільного кодексу України, спірний договір укладено за відсутності дозволу Національного банку України, у порушення постанови Правління Національного банку України № 777/БТ від 4 грудня 2014 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 1 грудня 2015 року позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір застави майнових прав № 130215/1-Z, укладений між ПАТ "Златобанк" та ПАТ "Діамантбанк" 13 лютого 2015 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" задоволено.
Рішення Господарського суду міста Києва від 1 грудня 2015 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким ПАТ "Златобанк" відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ПАТ "Златобанк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2016 року.
Вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини з обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, а не випадків обмеження у діяльності юридичної особи.
Вказує, що судом не надано належної правової оцінки законності спірного договору в цілому.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції не дослідив дотримання необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є необхідним для укладення правочину в силу приписів ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Посилається на те, що спірний договір укладено без дозволу Національного банку України, в порушення постанови Правління Національного банку України № 777/БТ від 4 грудня 2014 року, тому цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України.
Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. 73, ч. 1 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Вказує, що спірний договір є нікчемним на підставі ч. ч. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 жовтня 2013 року між ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Златобанк" укладено генеральний договір № 56/55 про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій (генеральний договір), предметом якого є порядок укладення сторонами угод на проведення міжбанківських операцій і загальні умови їх виконання.
Відповідно до п. 5.1 генерального договору укладання угод між ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Златобанк" відбувається шляхом визначення їх умов у кожному конкретному випадку, проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, по телефону або іншими узгодженими засобами зв'язку та обміну відповідними підтвердженнями по телексу, системі S.W.I.F.T., електронній пошті НБУ або іншими засобами зв'язку.
Пунктами 5.2.12, 5.2.13 генерального договору визначено, що датою надання кредиту є дата надходження коштів на рахунок позичальника. Датою повернення кредиту є дата надходження у повному обсязі заборгованості за кредитом на рахунок кредитора.
У п. 5.2.6 генерального договору ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Златобанк" домовились, що підтвердження, оформлені відповідно до п. 5.2.5 генерального договору, а також роздруківки тексту переговорів уповноважених дилерів сторін в системі REUTERS DEALING або системі SWIFT, або по електронній пошті НБУ є юридично значущими і використовуються сторонами як доказ при розгляданні суперечок.
У рамках генерального договору 13 лютого 2015 року між ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Златобанк" укладено міжбанківську кредитну угоду, що підтверджується роздруківкою тексту переговорів уповноважених дилерів сторін в системі REUTERS DEALING та підтвердженням (МТ 320) в системі SWIFT.
Відповідно до умов міжбанківської кредитної угоди ПАТ "Діамантбанк" надало ПАТ "Златобанк" короткостроковий міжбанківський кредит у сумі 6000000,00 доларів США зі строком повернення всієї суми кредиту не пізніше 17 лютого 2015 року. Розмір відсотків за користування цими коштами становить 0,1 % річних.
Сервисы для юристов