Постанова ВГСУ від 22.04.2015 року у справі №926/1348/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 926/1348/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід16.02.2015у справі№926/1348/14Господарського суду Чернівецької областіза позовомПрокурора Садгірського районудо1. Чернівецької міської ради 2. Публічного акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат"провизнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки

за участю

- відповідача-1:Юзьків М.І. (довіреність від 02.06.2014р.)- прокурора:Збарих С.М. (посвідчення від 05.09.2014р., № 028728),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, прокурор Садгірського району як позивач (далі - прокурор) з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати пункт 1.3 рішення 25 сесії Чернівецької міської ради VI скликання "Про надання юридичним особам дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок на розміщення малих архітектурних форм та внесення змін до окремих рішень" №647 від 27.06.2012, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству "Чернівецький хлібокомбінат" надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0030 га для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми (павільйону) для продажу продукції власного виробництва на вул. М. Тореза, 31 м. Чернівці;

- визнати незаконним та скасувати пункт 4 рішення 28 сесії VI скликання Чернівецької міської ради "Про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки та внесення змін до окремих рішень з цих питань" №621 від 27.09.2012, згідно якого Публічному акціонерному товариству "Чернівецький хлібокомбінат" затверджено проект відведення земельної ділянки на вул. М. Тореза, 31 площею 0,0030 га для укладення договору земельного платного сервітуту для влаштування малої архітектурної форми (павільйон для продажу продукції виключно власного виробництва) терміном на 5 років;

- визнати недійсним договір встановлення земельного сервітуту №78 від 25.10.2012, укладений між Чернівецькою міською радою та Публічним акціонерним товариством "Чернівецький хлібокомбінат"

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Чернівецький хлібокомбінат" (далі - товариство) звільнити та повернути Чернівецькій міській раді (далі - рада) земельну ділянку площею 0,0030 га по вул. М. Тореза, 31 у м. Чернівці, вартістю 30 434 грн., кадастровий номер 7310136900:41:002:0010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рада всупереч приписів законодавства щодо поняття та поряду встановлення земельних сервітутів встановила для товариства земельний сервітут на ділянку, що, крім того, знаходиться на тротуарі.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2014 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.), позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у задоволення позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 1.3 рішення 25 сесії VI скликання Ради №547 від 27.06.2012 "Про надання юридичним особам дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок на розміщення малих архітектурних форм та внесення змін до окремих рішень" надано дозвіл товариству на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовано площею 0,0030 га для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для розміщення та обслуговування чотирьох малих архітектурних форм (павільйонів) для продажу продукції власного виробництва на вулицях Алма-Атинській, 6, Південно-Кільцевій, 7-А, Моріса Торези, 31, Авангардній, 17.

Пунктом 4 рішення 28 сесії VI скликання Ради №621 від 27.09.2012 "Про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки та внесення змін до окремих рішень з цих питань" затверджено товариству проект відведення земельної ділянки площею 0,0030 га за адресою: вул. Моріса Торези, 31 у м. Чернівці для укладення договору встановлення платного земельного сервітуту для влаштування малої архітектурної форми (павільйон для продажу продукції виключно власного виробництва) терміном на 5 років.

25 жовтня 2012 року між радою (в тексті договору - міська рада) та товариством (в тексті договору - сервітуарій) укладено договір встановлення земельного сервітуту №78, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 земельний сервітут встановлюється відповідно до рішення 28 сесії Ради VI скликання від 27.09.2012 №621, відносно земельної ділянки, що розташована в м. Чернівці на вул. Тореза Моріса, 31, площею 0,0030 га, кадастровий номер 7310136900:41:002:0010 та відноситься до земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в інтересах товариства встановлено сервітут на право влаштування малої архітектурної форми.

Згідно п.2.1 Договору строковий земельний сервітут встановлюється терміном до 25 жовтня 2017 року.

Земельна ділянка, відносно якої договором №78 від 25.10.2012 встановлено земельний сервітут, передана сервітуарію (відповідачу-2) згідно акту прийому-передачі від 25.10.2012 (Додаток №4).

Прокурор, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, звернувся у суд з позовом у даній справі.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що спірні рішення та спірний договір укладено з порушенням норм статей 401, 404 Цивільного кодексу України (щодо поняття та порядку встановлення сервітуту), статті 134 Земельного кодексу України (щодо обов'язковості продажу прав на земельні ділянки на конкурентних засадах) та всупереч інтересам територіальної громади.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Статтею 98 Земельного кодексу України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

В статті 99 цього кодексу передбачені види права земельного сервітуту, які власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення.