Постанова ВГСУ від 22.04.2015 року у справі №922/4718/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 922/4718/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від16.02.2015та на ухвалуГосподарського суду Харківської областівід16.12.2014у справі № 922/4718/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система"доКомунального підприємства "Харківський метрополітен"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прозобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (далі - ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (далі - КП "Харківський метрополітен") про зобов'язання продовжити термін дії договору № 10-2/ВНД від 12.08.2014, укладеного між КП "Харківський метрополітен" та ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" на тих же умовах і на той же строк.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2014 порушено провадження у справі № 922/4718/14 за позовом ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до КП "Харківський метрополітен" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2014 залучено Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Присяжнюк О.О.) від 16.12.2014 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Харківським апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) від 16.02.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 та рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2014, ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме зобов'язати КП "Харківський метрополітен" продовжити термін дії договору № 10-2/ВНД від 12.08.2014, укладеного між КП "Харківський метрополітен" та ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", на тих же умовах і на той же строк.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст. 8, 205, 628, 759, 760, 777, 901 ЦК України та ст.ст. 2, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 касаційну скаргу ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.04.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (клієнт) та КП "Харківський метрополітен" (метрополітен) 12.08.2014 був укладений договір №10-2/ВНД на послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об'єктах метрополітену, за умовами якого клієнт одержав від метрополітену послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об'єктах метрополітену та зобов'язався ці послуги оплачувати (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, він набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості по всім істотним умовам та підписання сторонами тексту договорі та діє до 30 вересня 2014 року.

Послуги по договору надаються з 12.08.2014 року по 30.09.2014 року (п. 8.2 договору).

КП "Харківський метрополітен" 01.10.2014 направив на адресу ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" лист вих. №27/1947/01-09, в якому просив позивача, у зв'язку із закінченням терміну дії договору 30.09.2014, протягом 5 робочих днів з дня отримання цього листа звільнити рекламні місця, що надавалися. Відповідно до позначки на вказаному листі, ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" отримав його 01.10.2014 року нарочно.

ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" 06.10.2014 направило на адресу КП "Харківський метрополітен" заяву про продовження терміну дії договору за вих.№48, в якій просило продовжити дію договору на той самий термін і на тих самих умовах, що були встановлені даним договором. Крім того, у заяві позивач зазначив, що у випадку ненадання відповіді чи надання відповіді у неповному обсязі, він на підставі ст. 205 Цивільного кодексу України, буде вважати що відповідач схвалює продовження дії договору на той самий термін та на тих самих умовах.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що п. 7.8 договору передбачено, що у разі виконання всіх умов договору ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" має переважне право перед іншими особами на його пролонгацію та/або підписання нового договору на наступний термін. В такому випадку клієнт письмово попереджує метрополітен за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору про свої наміри щодо його пролонгації та/або складання нового на наступний термін.

З врахуванням викладеного суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що реалізація переважного права на пролонгацію та/або підписання нового договору на наступний термін ставиться пунктом 7.8 договору в залежність від дій клієнта щодо письмового попередження відповідача за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору про свої наміри.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що п. 8.4 договору передбачено, що зміни та доповнення до договору вносяться за письмовою згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК країни передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.