ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року Справа № 922/205/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК "ЯСА"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015у справі№922/205/14 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ПБК "ЯСА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони Україниза участюБутенка О.А., Євтушенка М.М., Висоцького О.В., Коцюби В.П., Зіняка Л.В., Меньшикова О.Б., Акімова І.М., Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби Українипровизнання недійсним договору в судовому засіданні взяли участь представники:
- ТОВ ПБК "ЯСА" Голубовський І.В.;
- ТОВ "ІБФ"ВБК" повідомлений, але не з'явився;
- Міністерства оборони України Ібрагімов Ф.Б.;
- Бутенка О.А. повідомлений, але не з'явився;
- Євтушенка М.М. повідомлений, але не з'явився;
- Висоцького О.В. повідомлений, але не з'явився;
- Коцюби В.П. особисто;
- Зіняка Л.В. Колесник К.А.;
- Меньшикова О.Б. повідомлений, але не з'явився;
- Акімова І.М. повідомлений, але не з'явився;
- прокуратури Яговдік С.М.;
- Адміністрації Державної прикордонної служби України Брижко О.В.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2014 у справі №922/205/14 (суддя Аюпова Р.М.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК "ЯСА" (надалі ТОВ ПБК "Яса") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" (надалі ТОВ ІБФ "ВБК"); за рішенням визнано недійсним договір на будівництво житла в порядку пайової участі № 9/1-1-1д від 05.01.2001, укладений між позивачем та відповідачем; визнано недійсним правочин від 04.07.2003 про передання квартир №№ 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 в житловому будинку за адресою: м. Харків, вулиця Суворова, 88, укладений між позивачем та відповідачем на виконання договору на будівництво житла в порядку пайової участі № 9/1-1-1д від 05.01.2001 у формі акту приймання-передачі від 04.07.2003, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК "ЯСА" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" квартири №№ 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 загальною площею 1594,60 квадратних метрів в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, вулиця Суворова, 88.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (судді: Здоровко Л.М., Білоусова Я.О., Пуль О.А.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
До Вищого господарського суду України із касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК "ЯСА", в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
На подану ТОВ ПБК "ЯСА" касаційну скаргу надійшли відзиви від Міністерства оборони України, Зіняка Л.В., Державної прикордонної служби України; в поданих відзивах на касаційну скаргу вказані особи заперечують проти її задоволення, просять оскаржувану постанову залишити без змін, а рішення місцевого господарського суду - без задоволення.
ТОВ ІБФ "ВБК" також подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить її задовольнити, постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є вимоги позивача про визнання недійсним договору на будівництво житла в порядку пайової участі №9/1-1-1 від 05.01.2001, укладеного між позивачем та відповідачем, а також про визнання недійсним правочину, укладеного між позивачем та відповідачем на виконання вказаного договору на будівництво житла в порядку пайової участів у формі акту приймання-передачі від 04.07.2013, відповідно до якого позивач передав відповідачу квартири №№2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, загальною площею 1594,60 кв.м., в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Суворова, 88.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач послався на те, що власником та забудовником вказаного будинку був позивач, а тому, колишній директор позивача - Курило В.Я., не мав права розпоряджатися цим майном без рішення загальних зборів позивача, які (загальні збори учасників позивача), щодо питання відчуження вказаних квартир не проводилися, що свідчить про перевищення Курилом В.Я. своїх повноважень як щодо підписання спірного договору на будівництво житла в порядку пайової участі, так і акту приймання-передачі вищевказаних квартир.
Місцевий господарський суд, погодився із такими доводами позивача, викладеними в обгрунтування підстав позову. При цьому, керуючись нормами Цивільного кодексу УРСР від 1963 року, а саме: ст.ст. 48, 50, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 2.1., 7.2. статуту позивача у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, пп.3.3. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 28.05.2013 №11, ст. 55 Конституції України, визнав недійсним спірний договір на будівництво, а також правочин, викладений у формі акту приймання-передачі від 04.07.2003 щодо передачі позивачем відповідачу спірних квартир.
Апеляційний господарський суд не погодився із такими висновками місцевого господарського суду та прийняв протилежне рішення, яким повністю відмовив у задоволенні позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору та підписання акту приймання-передачі, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Сервисы для юристов