ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року Справа № 911/4380/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"на рішеннягосподарського суду Київської області від 17.11.2014 р.та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р.у справі № 911/4380/14 господарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"до1. товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2. приватного агропромислового підприємства "Ювілейне"простягнення 12 251,05 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Грищенко О.М. (дов. від 02.06.2014 р.),
відповідача 1: не з'явилися;
відповідача 2: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2014 р. (суддя Бабкіна В.М.) у справі № 911/4380/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. (головуючий суддя: Майданевич А.Г., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В.) у справі № 911/4380/14 рішення господарського суду Київської області від 17.11.2014 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Товариство з обмеженою "Компанія "Ніко-Тайс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. у справі № 911/4380/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Заслухавши пояснення скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.03.2009 р. між ТОВ "Тридента Агро" та ПАТ "Ювілейне" було укладено договір купівлі-продажу № ЗУФ-09/03/09. Умовами даного договору покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, але остаточна оплата за поставлений товар має бути проведена в строк до 15.12.2009 р.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, 15.01.2010 р. ТОВ "Тридента Агро" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПАП "Ювілейне" про стягнення 194 644,76 грн.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.03.2010 р. у справі №17/12-135 позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. вказане рішення змінено шляхом зазначення у резолютивній частині про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 9 000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. В решті судове рішення залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Тернопільської області, 18.05.2010 р. на розрахунковий рахунок ТОВ "Тридента Агро" було перераховано суму 175 000,00 грн., згідно платіжних доручень № 20654 на суму 75 000,00 грн. і № 20683 на суму 100 000,00 грн.
24.01.2011р. між ТОВ "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ФОП Грищенком О.М. (новий кредитор) було укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №13-ТА, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ПАП "Ювілейне" (боржником) зобов'язань щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 30% річних, інфляційних втрат), нарахованих ТОВ "Тридента Агро" відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 16.01.2010 р. до 17.05.2010 р. та набутого первісним кредитором на підставі договору №ЗУФ-09/03/09 від 25.03.2009 р. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 33 425,66 грн., з яких: 10 665,60 грн. пені, 15 609,90 грн. 30% річних та 7 160,16 грн. інфляційних втрат (п.п. 2.1, 2.3 вказаної угоди).
26.01.2011 р. ТОВ "Тридента Агро" було надіслано відповідачу-2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого первісний кредитор інформував боржника (відповідача-2) про заміну кредитора за договором №ЗУФ-09/03/09 від 25.03.2009 р., у зв'язку з чим, сплата штрафних санкцій за вказаним договором (пеня, 30% річних, інфляційні втрати) підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ФОП Грищенка О.М.
04.03.2013 р. між ФОП Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) було укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні №13/03-13, відповідно до якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ПАП "Ювілейне" (боржником) зобов'язання щодо сплати пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №ЗУФ-09/03/09 від 25.03.2009 р. та згідно угоди №13-ТА від 24.01.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 33 425,66 грн., з яких: 10 665,60 грн. пені, 15 609,90 грн. 30% річних та 7 160,16 грн. інфляційних втрат (п. п. 2.1, 2.3 вказаної угоди).
04.03.2013 р. ФОП Грищенком О.М. було надіслано відповідачу-2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого перший інформував боржника (відповідача-2) про заміну кредитора за договором №ЗУФ-09/03/09 від 25.03.2009 р., у зв'язку з чим сплата штрафних санкцій за вказаним договором підлягає здійсненню на користь нового кредитора - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
11.03.2013 р. між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" було укладено договір поруки №11-03-2013-53.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та приватного агропромислового підприємства "Ювілейне" про стягнення 12 251,05 грн. за договором №ЗУФ-09/03/09 від 25.03.2009 р.
Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.
Сервисы для юристов