ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року Справа № 903/1112/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"на рішення та постановуГосподарського суду Волинської області від 23.12.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2015у справі№ 903/1112/14 Господарського суду Волинської областіза позовомДочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"доФізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукичапровизнання недійсним договору від 02.09.2013 № 11 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 рокуза участю представників сторін:
позивача: Мандзик П.І., дов. від 19.01.2015 № 52
відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича про визнання недійсним договору № 11 від 02.09.2013 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, укладеного між Дочірнім підприємством "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" та Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.12.2014 у справі № 903/1112/14 (суддя Бондарєв С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Дужич С.П., суддів Саврій В.А., Мамченко Ю.А.), у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2014 у справі № 903/1112/14, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає про порушення судами ст.ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу та повноти дослідження обставин справи, зокрема, обставин вчинення сторонами дій по схваленню оспорюваного правочину. Також скаржник вказує на неправильне застосування судами норм ст. 65 Господарського кодексу України та ст. 92 Цивільного кодексу України при оцінці обмежень повноважень директора на укладення оспорюваного правочину.
До Вищого господарського суду України надійшли заперечення Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича на касаційну скаргу, в яких відповідач просить рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 903/1112/14 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
21.04.2015 Дочірнім підприємством "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" подано додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник підтримав вимога касаційної скарги та додатково до викладених у ній доводів зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не досліджували обставини підписання відповідачем договору № 11 від 02.09.2013 та акту приймання-передачі робіт № 11 від 07.11.2013, залишили поза увагою той факт, що відповідач не мав можливості здійснювати господарські операції щодо збирання врожаю, та не з'ясували обставин підписання попередніх десяти актів приймання-передачі робіт.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2013 між Фізичною особою - підприємцем Ковальським Степаном Лукичем (далі - виконавець) та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" (далі - замовник) було укладено Договір № 11 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець надає послуги по збиранню врожаю сої на площі 427 га на площах замовника у відповідності з агротехнічними вимогами, а замовник оплачує виконані роботи по ціні 400 грн. за 1 га збирання, що складає 170800,00 грн.
Згідно із розділом 2 договору замовник зобов'язувався забезпечити щоденний контроль за якістю виконання робіт, належні умови для проведення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню техніки виконавця під час виконання сільськогосподарських робіт, своєчасну заправку комбайнів виконавця якісними паливно-мастильними матеріалами, безперебійне транспортування зерна від збиральної техніки, житлом та щоденним триразовим харчуванням працівників виконавця, охорону та належне зберігання техніки виконавця, погрузку, вигрузку і транспортування навісного обладнання в польових умовах по замовленню виконавця, забезпечити облік намолоченого зерна і зібраної площі по полях, культурах.
Пунктом 2.1.5 договору визначено, що в день закінчення виконавцем робіт сторони оформляють акт здачі-приймання виконаних робіт в двох примірниках з зазначенням обсягів та вартості наданих послуг за підписом керівника, або осіб за дорученням, скріплюють його печатками.
Відповідно до п. 4.1 договору після виконання робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1 даного договору.
Як передбачено пунктом 8.1 договору, термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунку - до повного виконання договірних зобов'язань.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із Довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 442702 станом на дату укладання спірного договору директором ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" був Остапчук Володимир Адамович. Оспорюваний договір було підписано сторонами, при цьому зі сторони замовника договір підписаний директором Остапчуком В.А., який діяв на підставі Статуту; підпис директора позивача скріплено печаткою позивача.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 07.11.2013 сторонами було підписано акт прийняття виконаних робіт № 11, відповідно до якого ФОП Ковальський С.Л. виконав роботи по збиранню врожаю сої на 427 га, з ціною 400 грн. за 1 га, на загальну суму робіт 170800,00 грн.
Предметом позову у справі є позовні вимоги Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" про визнання недійсним договору від 02.09.2013 № 11 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року.
Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаного договору, позивач вказує на те, що директор Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" Остапчук В.А. не мав повноважень на підписання зазначеної угоди, про що була обізнана інша сторона угоди, оскільки це ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що Статут Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" не містить обмежень щодо укладення спірного договору і обмеження директора на укладення договорів також відсутні в ЄДР; позивачем не було надано доказів, які б вказували, що відповідач знав на час укладання спірного договору про перевищення директором своїх повноважень; спірний договір був схвалений позивачем шляхом прийняття виконання договору, допуску відповідача до збирання врожаю, який здійснив виконання робіт по збиранню врожаю свою технікою і передав зібране зерно позивачу, і договір № 11 від 02.09.2013 є фактично виконаними, про що свідчить акт прийняття виконаних робіт № 11 від 07.11.2013.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним договору від 02.09.2013 № 11 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання договору № 11 від 02.09.2013 недійсним, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Сервисы для юристов