Постанова ВГСУ від 22.04.2014 року у справі №922/3760/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 922/3760/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівІванової Л.Б., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.01.2014у справі№ 922/3760/13 господарського суду Харківської області за позовомфізичної особа-підприємця ОСОБА_4докомунального підприємства "Дергачівкомунсервіс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дергачівська міська рада,прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Дергачівкомунсервіс", в якому просив зобов'язати відповідача у триденний строк з дати набуття чинності рішенням суду припинити водопостачання та водовідведення всього будинку літ. А-2 по АДРЕСА_1 шляхом фізичного від'єднання технічних систем будинку від своїх систем та встановлення металевих заглушок та заборонити відповідачу здійснювати діяльність з водопостачання і водовідведення до та з будь-яких приміщень вказаного будинку до моменту отримання державної ліцензії на зайняття цими видами господарської діяльності та укладення договору з позивачем, як єдиним власником будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. ст. 18, 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 8 та п. 17 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012, здійснює водопостачання та водовідведення вказаного будинку за відсутності укладеного з позивачем, як єдиним власником будинку, відповідного на те договору та без виконання всіх ліцензійних умов та без отримання державної ліцензії, чим порушує права позивача, як власника будинку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2013 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано КП "Дергачікомунсервіс" у 3-денний строк з дати набуття чинності рішення суду припинити водопостачання та водовідведення гуртожитку літ. А-2 по АДРЕСА_1. Стягнуто з КП "Дергачікомунсервіс" на користь ФОП ОСОБА_4 1147,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив того, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача припинити водопостачання та водовідведення гуртожитку є обґрунтованими, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що зазначений гуртожиток належить позивачу на праві приватної власності, а договорів на водопостачання та водовідведення відповідач з позивачем, як власником будинку, не уклав; натомість такі договори були укладені відповідачем з громадянами - мешканцями гуртожитку, що є порушенням ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відмовляючи у задоволенні вимог про заборону відповідачу здійснювати діяльність з водопостачання та водовідведення до та з будь-яких приміщень вказаного будинку до моменту отримання державної ліцензії на зайняття цими видами господарської діяльності та укладення договору з позивачем, як єдиним власником будинку, суд виходив з того, що дії відповідача по здійсненню водопостачання та водовідведення без ліцензії на здійснення такої діяльності не порушують права позивача, відповідачем проводяться дії по отриманню відповідної ліцензії, а суд не може ухвалювати умовне рішення, виконання якого залежить від настання чи не настання відповідних умов.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) апеляційні скарги КП "Дергачівкомунсервіс" та прокурора Дергачівського району Харківської області задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 04.112013 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь КП "Дергачікомунсервіс" 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та в доход державного бюджету 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги прокурором Дергачівського району Харківської області.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що об'єкт нерухомості, який знаходиться у власності позивача - гуртожиток літ. А-2 по АДРЕСА_1, має спеціальний правовий статус, порядок його використання та функціонування, а позовні вимоги, у разі їх задоволення, будуть порушувати конституційний принцип "власність зобов'язує" та безпідставно унеможливлять виконання цивільних зобов'язань за договорами, укладеними відповідачем з мешканцями гуртожитку, дія яких не припинена у встановленому законом порядку. Крім того, за висновком суду, припинення водопостачання гуртожитку призведе до порушення прав мешканців цього гуртожитку та обов'язків КП "Дергачікомунсервіс" щодо виконання договірних зобов'язань перед мешканцями відносно водопостачання.

В касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (позивач) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2010 належить гуртожиток літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Державна реєстрація права власності проведена комунальним підприємством технічної інвентаризації "Інвенрос" 12.11.2010, реєстровий номер 118.

Рішенням Дергачівської міської ради Харківської області № 4 від 01.03.2013 створено КП "Дегачікомунсервіс" (відповідач) Дергачівської міської ради з метою надання житлово-комунальних послуг населенню.

Відповідно до пп.пп. "ж", "м" п.3.2. Статуту КП "Дергачівкомунсервіс", затвердженого вказаним рішенням Дергачівської міської ради, предметом діяльності підприємства є, в тому числі, виконання робіт по централізованому водопостачанню та водовідведенню, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг споживачам з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконання умов договорів.

Здійснюючи свою діяльність, відповідач уклав з мешканцями гуртожитку літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 договори на постачання питної води та водовідведення.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що мешканці гуртожитку не мають права на укладення з відповідачем таких договорів, оскільки не є ні власниками, ні орендарями будь-яких приміщень вказаної будівлі, а водопостачання та водовідведення громадянам зазначеного гуртожитку відповідач здійснює безпідставно, за відсутності укладеного з позивачем, як єдиним власником будинку, відповідного договору, за відсутності згоди останнього та без виконання всіх ліцензійних умов та без отримання державної ліцензії, чим порушує права власності позивача.

Однак, колегія суддів вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 безпідставними з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, в якій наведено визначення основних термінів, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.