ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року Справа № 922/2967/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "ЗАНГАС-НГС"на постановувід 03.02.2014 року Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/2967/13господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "ІНБІТЕК"до1. ПАТ "Зангас-НГС; 2. ТОВ "Юрполіс Компані"простягнення 515 981,80 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: не з'явилисьвід відповідачів:не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Смірнова О.В.) від 19.08.2013 у справі № 922/2967/13 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 509 981,80 грн заборгованості, 10 199,63 грн судового збору; відмовлено в стягненні з відповідача-2 - 6 000,00 грн матеріальних збитків за договором про надання юридичних послуг №28/09-12 від 28.09.2012.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Слободін М.М., судді - Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) від 14.10.2013 у справі № 922/2967/13 рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2013 у справі № 922/2967/13 скасовано; справу повернуто до Господарського суду Харківської області для виконання приписів ч.2 ст.15, ч.1 ст.17 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 у справі № 922/2967/13 скасовано; справу № 922/2967/13 направлено до Харківського апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді - Барбашова С.В., Плужник О.В.) від 03.02.2014 у справі № 922/2967/13 рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2013 у справі № 922/2967/13 залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: 42, 15, 43, 58, 63, 104, 109 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ "Проектно-будівельна компанія "ІНБІТЕК" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Зангас-НГС" 509 981,80 грн заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення автомобільним транспортом №01/10-12 від 01.10.2012 та з ТОВ "Юрполіс Компані" 6 000,00 грн матеріальних збитків за договором про надання юридичних послуг № 28/09-12 від 28.09.2012.
Судами встановлено таке.
01.10.2012 між ПАТ "ЗАНГАС-НГС" (відповідач-1) та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "ІНБІТЕК" (позивач) було укладено договір №01/10-12 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення автомобільним транспортом, у відповідності до умов якого позивач бере на себе зобов'язання організувати і забезпечити перевезення вантажу (вибурена порода та бентоніт, грунт) за маршрутом: будівельний майданчик біля с. Єлізаветівка (Харківська обл.) - природні кар'єри на території селищної ради смт. Краснопавлівка (Харківська обл.), а відповідач бере на себе зобов'язання оплатити надані послуги.
Згідно пункту 2 договору, загальна кількість вантажу для перевезення приблизно складає 7 350 тон (або 4200,00 м3). Строки виконання перевезень складають один місяць з моменту підписання договору. Організація перевезень здійснюється на підставі заявки, в якій зазначається кількість та строки подачі автомобілів під завантаження.
На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги відповідачу на загальну суму 559 981,80 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг), якими обумовлено кількість, найменування та вартість робіт. Факт виконаних робіт підтверджено підписами відповідальних осіб позивача та відповідача-1.
Відповідно п.4 Порядку розрахунків і плати за перевезення вантажу, вартість перевезення встановлюється за домовленістю сторін та погоджується в заявці, а також може бути переглянута за домовленістю сторін при підвищенні ціни на паливно-мастильні матеріали.
Розрахунки між Виконавцем і Замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавцю у національній валюті - гривні. Оплата послуг здійснюється в термін до 3 банківських днів з моменту підписання Сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких вказується маршрут та вартість перевезення; також при умові надання Виконавцем необхідних документів (ТТН та інші). Загальна вартість перевезень встановлюється після виконання повного обсягу робіт згідно підписаних Сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг).
Відповідач сплатив за надані послуги 50 000 грн, що підтверджується витягом по рахунку 15.11.2012 року, в графі "призначення платежу" якого зазначено: "передоплата за перевезення вантажу по договору №01/10-12 від 01.10.2012 року.".
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію вих. №02/184 від 21.03.2013 в якій зазначив, що дійсно 01.10.2012 між сторонами був укладений договір від 01.10.2012, проте на теперішній час не має можливості для погашення боргу у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та просив позивача надати відстрочку для сплати заборгованості до 01.06.2013 (т.1 а.с.56).
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати послуг у відповідача виникла заборгованість у сумі 509 981,80 грн (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди правомірно виходили із такого.
Відповідно до ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 1 ст.930 ЦК України передбачено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст.931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
Сервисы для юристов