Постанова ВГСУ від 22.03.2017 року у справі №923/1372/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 923/1372/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівШвеця В.О., Данилової М.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Аргус"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016у справі № 923/1372/15 Господарського суду Херсонської областіза позовомПриватного підприємства "Аргус"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанія "ВІТЕРА ІНВЕСТ ЛІМІТЕД"пророзірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаГромовий О.В., Рубля О.С.- - відповідачаКомар І.М.- - третьої особиБілецький О.В.В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Приватне підприємство "Аргус" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс", в якій просило суд: розірвати договір купівлі-продажу від 30 жовтня 2011 року, укладений між Приватним підприємством "Аргус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс", зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4713316 від 30.10.2011, про продаж земельної ділянки кадастровий № 6510790800:14:001:0001, площею 1,6639 гектара, яка розташована: Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Райське, вулиця Основська, 27; зобов'язати відповідача повернути позивачеві вказану земельну ділянку та визнати право власності на неї за позивачем; судові витрати покласти на відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом; а.с.48-49).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.09.2015 у справі № 923/1372/15 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Компанія "ВІТЕРА ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", як особа, яка не брала участі у розгляді цієї справи, оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Компанію "ВІТЕРА ІНВЕСТ ЛІМІТЕД".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у даній справі (у складі головуючого Ярош А.І., суддів: Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я.) вказане судове рішення скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Аргус" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову - залишити в силі.

У поясненнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс" підтримало доводи касаційної скарги і вказало на законність рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Приватним підприємством "Аргус" подані додаткові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 30 жовтня 2011 року між Приватним підприємством "АРГУС", як продавцем, (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС", як покупцем, (відповідачем у справі) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого, продавець продає, а покупець купує земельну ділянку площею 1,6639 гектара кадастровий № 6510790800:14:001:0001, яка розташована: Херсонська область, м. Нова Каховка, с Райське, вулиця Основська, 27. Договір зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 4713316 від 30.10.2011 та посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу.

Земельна ділянка, що є об'єктом купівлі-продажу, належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 496949, виданого 23.03.2007 Херсонською обласною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2АА002333-020773200003 (пункт 1.4. договору).

В пункті 2.1. договору сторони погодили продаж земельної ділянки за ціною 499 004, 16 грн., які покупець зобов'язався сплатити продавцю протягом року з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Судами встановлено, що на виконання умов договору, за період з грудня 2011 року по грудень 2012 року відповідач сплатив позивачу 242 338,71 грн., з січня 2013 року по квітень 2015 року - 214 658,13 грн., що загалом складає 456 996,84 грн., що підтверджено банківськими виписками (а.с.25-45). Таким чином, залишок заборгованості по договору становить 42 007,16 грн.

Направлені на адресу відповідача претензії про погашення залишку заборгованості залишені відповідачем без задоволення.

Зазначені обставини в установленому порядку не спростовані і сторонами не заперечуються.

В своєму позові про розірвання договору позивач послався на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати вартості об'єкта продажу, яке триває більш ніж 34 місяці. Позивач вважає, що недоотримання грошових надходжень, на які він розраховував при укладенні договору, є істотним порушенням його умов, у зв'язку з чим, просить розірвати договір. Матеріально-правовою підставою позову зазначено статтю 651 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення відповідачем умов договору не є істотним, оскільки залишок несплаченої суми є незначним. Відповідач не намагався стягнути борг у судовому порядку. Крім того, на земельній ділянці, яка є предметом спірного договору, розташовано нерухоме майно, яке належить відповідачу. Також, судом встановлено, що спірна земельна ділянка передана в оренду іншій юридичній особі - ПП Науково-Виробнича компанія "Пак Технолоджи Україна" згідно договору оренди від 01.08.2016.

Колегія суддів не погоджується із наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору від 30 жовтня 2011 року між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу майна, які регулюються нормами параграфу 1 глави 54 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та положеннями Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Приписами частини другої статті 651 ЦК України визначена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.