ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Справа № 922/3294/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.за участю представників: позивачаМицько Р.М. (дов. від 27.12.2016 №272/16)відповідачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№922/3294/16 Господарського суду Харківської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі" простягнення 1866066,36 грн
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 3% річних за період з 30.05.2014 по 23.09.2016 - 155194,04 грн. та інфляційні втрати з травня 2014 по травень 2016 - 1710872,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки природного газу №06/11-905 БО-32 від 30.08.2011.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2016 (суддя Ольшанченко В.І.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних за період з 30.05.2014 по 20.10.2014 в сумі 31661,05 грн., інфляційні за період з 01.05.2014 по 20.10.2014 в сумі 262666,62 грн. та судовий збір в сумі 4414,92 грн.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд вказав про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, але задовольнив їх частково, вказавши, що 3% річних за період з 21.10.2014 по 23.09.2016 в сумі 123532,99 грн. та інфляційні втрати за період з 21.10.2014 по 31.05.2016 в сумі 1448205,70 грн. нараховані за межами строку позовної давності, а тому стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 31661,05 грн. за період з 30.05.2014 по 20.10.2014 та інфляційних втрат в сумі 262666,62 грн. за період з 01.05.2014 по 20.10.2014.
За апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Барбашова С.В., судді Білецька А.М., Істоміна О.А.) змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних за період з 30.05.2014 по 20.10.2014 в сумі 26353,71 грн., інфляційні за період з 01.05.2014 по 20.10.2014 в сумі 262666,62 грн. та судовий збір в сумі 4335,30 грн. В частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 21.10.2014 по 23.09.2016 в сумі 128840,33 грн. та інфляційних втрат за період з 21.10.2014 по 31.05.2016 в сумі 1448205,70 грн. у позові відмовити".
Суд апеляційної інстанції змінюючи резолютивну частину рішення вказав проте, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 21.10.2014 по 23.09.2016 та інфляційних втрат за період з 21.10.2014 по 31.05.2016 за спливом строку позовної давності, однак здійснивши перевірку розрахунків цих сум за вказані періоди, дійшов висновку, що стягнути необхідно 3% річних у розмірі 26353,71 грн., а інфляційні у розмірі 262666,62 грн.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 в частині відмови у позові про стягнення інфляційних втрат за період з 21.10.2014 по 31.05.2016 та 3% річних за період з 21.10.2014 по 23.09.2016 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 251-254, 256, 257, 261, 266, 267, 599, 625 Цивільного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України, статей 42, 47, 34, 35, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України.
На думку заявника, строк позовної давності по вимогам про стягнення 3% річних за 21.10.2014 починає свій перебіг з 22.10.2014 та закінчується 22.10.2017, а інфляційних втрат за жовтень 2014 починає свій перебіг з листопада 2014 та закінчується в листопаді 2017.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у оскаржуваних рішеннях.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 22.03.2017 представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.08.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір №06/11-905 БО-32 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, за яким постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2. цього договору (т. 1 арк. 80-87).
Згідно з пунктом 1.2. договору постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 по 30.09.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1716,959 тис. куб.м., в тому числі по місяцях.
У пункту 4.1. договору сторони обумовили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 5.1. договору сторони визначили строк поставки газу: з 06.08.2011 по 30.09.2011 включно.
Відповідач має основну заборгованість перед позивачем за цим договором за період серпень - вересень 2011 року на загальну суму 2226644,11 грн., яка була предметом судового розгляду.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 27.09.2012 по справі №5023/3164/12 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 2467936,33 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 2226644,11 грн. боргу за поставлений природний газ, 84229,49 грн. пені, 22838,44 грн. інфляційних, 49994,79 грн. 3% річних та 49358,73 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Даним рішенням встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті природного газу, отриманого за договором поставки природного газу №06/11-905 БО-32 від 30.08.2011 для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання протягом серпня - вересня 2011 року, на загальну суму 2226644,11 грн.
Позивачем надано до матеріалів справи Інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 28.10.2016 (т. 1 арк. 90-99), з якого вбачається, що 16.11.2012 Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35259894 за наказом господарського суду Харківської області від 09.10.2012 по справі №5023/3164/12; дане виконавче провадження 28.11.2012 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №5376307. За загальними результатами зведеного виконавчого провадження №5376307 з рахунків боржника стягнуто кошти в сумі 7255,22 грн. та виконавчий збір в сумі 725,52 грн.
Вказані обставини свідчать про те, що рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2012 по справі №5023/3164/12 про стягнення 2226644,11 грн. боргу за поставлений природний газ, 84229,49 грн. пені, 22838,44 грн. інфляційних, 49994,79 грн. 3% річних та 49358,73 грн. витрат по сплаті судового збору Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" виконано не в повному обсязі.
Заборгованість за договором №06/11-905 БО-32 від 30.08.2011 в сумі 2226644,11 грн. Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" фактично не сплачена.
Наявність суми боргу в розмірі 2226644,11 грн. за договором №06/11-905 БО-32 від 30.08.2011 станом на 27.10.2016 відповідач підтверджує у повному обсязі, надавши до матеріалів справи підписаний та скріплений печаткою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" Акт звіряння розрахунків від 27.10.2016, який направлено позивачу 27.10.2016 (т. 1 арк. справи 73-75).
Сервисы для юристов