ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Справа № 910/12681/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В. Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016у справі№ 910/12681/16 Господарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"допублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" 2. державне підприємство "Донецька залізниця" простягнення 9 957,40 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 9 957,40 грн збитків, які виникли у зв'язку з нестачею вантажу при перевезенні, на підставі статей 16, 22, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, статей 224, 307, 314 Господарського кодексу України, статей 110, 114, 130 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2016 у справі № 910/12681/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний Завод".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі № 910/12681/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство "Донецька залізниця".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 у справі №910/12681/16, в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 та рішення місцевого господарського суду від 26.09.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 04.02.2016 ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник, третя особа 2) на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач, позивач) зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці за залізничною накладною № 51770410 у вагонах № 62131727 та № 61230058 було відправлено вантаж - кокс доменний.
Відповідно до вказаної залізничної накладної № 51770410 від 06.02.2016, вага у вагоні № 61230058: брутто - не зазначено, нетто - 45 150 кг.
06.02.2016 вантаж, що прибув у вагоні № 61230058 був виданий одержувачу - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" із складанням комерційного акту БН № 724696/63 від 06.02.2016 року, в якому зафіксовано недостачу вантажу в кількості 3 350 кг. Маркування не можливо побачити у зв'язку із сніговим покровом, в вагоні знята шапка з 1 по 7 люк, течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає, вагон прибув в технічному відношенні справний.
У зв'язку з недостачею вантажу, позивач, посилаючись та те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця" просить стягнути заявлені збитки в сумі 9 957,40 грн з ПАТ "Українська залізниця".
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами переходу прав і обов'язків від ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця", враховуючи те, що на даний час комісія з припинення не завершила роботу з ліквідації ДП "Донецька залізниця" та боржник не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отже у ПАТ "Українська залізниця" не виникло зобов'язання по відшкодуванню збитків у розмірі втраченого майна.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.
ПАТ "Українська залізниця", утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення ПАТ "Українська залізниця". З вказаних нормативно-правових актів всі підприємства, зокрема і ДП "Донецька залізниця", на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття. При цьому, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Згідно із п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 року, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця".
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За змістом ч.ч. 2-3 ст. 107 ЦК України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Частина 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Із вищевикладеного вбачається, що лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення, шляхом злиття.
Сервисы для юристов