Постанова
Іменем України
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 607/8211/22
провадження № 51-4452км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 червня 2023 року в кримінальному провадженні № 12022210000000061 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
2. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 : на користь ОСОБА_8 - 40 тис. грн на відшкодування матеріальної шкоди, 250 тис. грн на відшкодування моральної шкоди і 20 тис. грн витрат на правову допомогу, всього 310 тис. грн; на користь ОСОБА_9 - 250 тис. грн на відшкодування моральної шкоди і 17 тис. грн витрат на правову допомогу, всього 267 тис. грн.
3. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 09 червня 2023 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 залишено без змін.
4. Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 10 квітня 2022 року близько 16:50, керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись навпроти буд. 23 по вул. Об`їзній у м. Тернополі з боку вул. С. Будного у напрямку вул. Протасевича лівою смугою транспортного потоку свого напрямку із швидкістю 91 км/год, діючи усупереч вимогам пунктів 1.5 ч.1, 1.10, 2.3 (б, д), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), наближаючись до регульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2, дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра» та світлофором, не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав безпечної та дозволеної на цій ділянці автодороги швидкості руху. З моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_10 , яка переходила проїзну частину дороги справа наліво відносно руху автомобіля на заборонений для пішоходів червоний сигнал світлофора, ОСОБА_5 негайно не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до його повної зупинки, в результаті чого в межах пішохідного переходу допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , хоча мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування за умови руху із дозволеною на цій ділянці дороги швидкістю, яка становить не більше 50 км/год у межах населеного пункту. В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пішохід ОСОБА_10 від отриманих травм померла на місці пригоди.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на його думку, перешкодили ухваленню законних та обґрунтованих судових рішень у справі, просить вирок і ухвалу стосовно ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи власний детальний аналіз доказам у кримінальному провадженні, стверджує, що винуватість ОСОБА_5 не доведено поза розумним сумнівом, а судами неправильно застосовано норми матеріального права та дана неправильна правова оцінка обставинам справи. Зазначає, що з моменту в`їзду в м. Тернопіль і до місця наїзду на пішохода на шляху руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 були відсутні дорожні знаки 5.49 «Початок населеного пункту» та 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», що згідно з вимогами п. 8.1 ПДР дозволяло ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці рухатися із швидкістю не більше 90 км/год, жодних норм ПДР він не порушив та за встановлених фактичних обставин не мав технічної можливості уникнути ДТП. Не погоджується з оцінкою судами висновків двох проведених у кримінальному провадженні автотехнічних експертиз. Указує на те, що за наявності в них суперечливих, взаємовиключних даних судами необґрунтовано відмовлено стороні захисту в призначенні комісійної судової експертизи. Також зазначає, що при ухваленні оскаржених судових рішень стосовно ОСОБА_5 не враховано у повній мірі його особу, оскільки досудова доповідь органу пробації в матеріалах справи відсутня, ухвала суду про підготовку такої доповіді залишилась невиконаною, а інші докази, які характеризують його особу, не відповідають вимогам КПК України щодо їх належного оформлення. Переконує, що віктимна поведінка потерпілої, порушення ПДР якою стало причиною ДТП, з урахуванням позитивних даних про особу засудженого дають підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України. Також з урахуванням грубої необережності в діях потерпілої ОСОБА_10 вважає надмірним розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженого на користь потерпілих, а відшкодування витрат на поховання, на його думку, має бути покладено на страхову компанію, якою була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_5 , а не на нього самого. Зазначає, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 404, 419 КПК України належним чином не перевірив доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, та переконливих аргументів на їх спростування у своїй ухвалі не навів.
Позиції інших учасників судового провадження
6. На касаційну скаргу сторони захисту надійшло заперечення представника потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 .
7. У засіданні суду касаційної інстанції засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу.
Сервисы для юристов