Постанова ВГСУ від 22.02.2016 року у справі №910/19450/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 910/19450/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В., Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:Коротун О.М. дов. від 5.01.2016відповідача:Насонов Є.В дов від 2.10.2015розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемко Р.А.на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015у справі№ 910/19450/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Монтажінвест"простягнення 8 208 520,56 грн. ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі за текстом - позивач, банк) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажінвест" про стягнення основного боргу за кредитом в сумі 6 500 000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 1708 520,56 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 19.09.2013 р. за №008/2283-Кл на відкриття кредитної лінії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 (суддя О.Ю. Підченко) позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, позивач подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 (головуючий суддя С.Я. Дикунська, судді - С.О. Алданова, Н.М. Коршун) була повернута скаржнику без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Позивач вдруге звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 (головуючий суддя С.Я. Дикунська, судді - С.О. Алданова, Н.М. Коршун) у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемко Р.А. про відновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015р., позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги банку до провадження.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 53, 97 Господарського процесуального кодексу України. При цьому наголошує на неправомірності повернення судом апеляційної скарги та відмови у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку, оскільки ним усунуто недоліки, що стали причиною повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, первісну подану апеляційну скаргу було повернуто банку на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України як таку, що подана без доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Усунувши обставини, що зумовили повернення апеляційної скарги, 07.12.2015 позивач на підставі частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з клопотанням про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою від 28.12.2015 відмовлено у задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку та повернуто апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Вказана ухвала суду мотивована тим, що заявник звернувся зі скаргою через значний час та не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку, та наголошено на тому, що скаржником належним чином не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази причин невідкладного (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення обставин, які стали причиною повернення первісно поданої апеляційної скарги, а обставини зміни уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» не можуть вважатися належним доказом обґрунтованості причин пропущення строку повторного звернення з апеляційною скаргою через місяць після її первісного повернення.

Касаційна інстанція визнає доводи Київського апеляційного господарського суду такими, що не відповідають нормам чинного процесуального законодавства з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Вказаною нормою статті передбачено повторне право звернення особи після усунення обставин, що стали причиною повернення попередньої апеляційної скарги.

Касаційна інстанція звертає увагу на те, що скаржником усунуто недоліки, які слугували підставою повернення апеляційної скарги, ним сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі, та подано належним чином оформлену апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку.

Між тим апеляційний суд при винесенні ухвали про відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку і про повернення апеляційної скарги без розгляду невірно застосував пункт 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, необґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги до розгляду та фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 підлягає скасуванню, а справа направленню до цього суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги позивача до провадження.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемко Р.А. задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 у справі № 910/19450/15 скасувати.

Справу №910/19450/15 направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги позивача до провадження.