Постанова ВГСУ від 22.01.2026 року у справі №554/4208/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року

м. Київ

справа № 554/4208/22

провадження № 51-1736 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 62022170020000177 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання процесуальних витрат.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року вирок суду щодо ОСОБА_7 в частині визнання його винуватим, призначення покарання та стягнення процесуальних витрат скасовано.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальні витрати віднесено на рахунок держави.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винуватим у тому, що він, будучи інспектором УПП в Харківській області, маючи звання старший сержант поліції, будучи працівником правоохоронного органу, тобто особою, яка постійно здійснює функції представника влади та є службовою особою, без передбаченого законом дозволу, умисно, протиправно, у невстановленої особи отримав, тим самим придбав автомат Калашнікова «АКМ», що є вогнепальною зброєю, патрони в кількості 116 штук, які є боєприпасами, та корпус ручної осколкової гранати Ф-1 із запалом, що відноситься до вибухових пристроїв, які без відповідного дозволу носив при собі у м. Харкові до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу, а саме до 20 березня 2022 року.

Апеляційний суд дійшов переконання, що ОСОБА_7 діяв у стані крайньої необхідності, тобто з метою відсічі агресії РФ, тому його дії, хоча формально й мають ознаки об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, проте їх не можна ототожнювати з аналогічними діями у мирний час, оскільки вони були обумовлені воєнним станом та реальною загрозою збройного захоплення м. Харків військами РФ, високої активності ДРГ агресора на території міста.

Тому апеляційний суд дійшов висновку, що умисел ОСОБА_7 був спрямований не на свідоме порушення Закону у мирний час, а на вчинення дій з метою захисту України від агресії під час воєнного стану, тобто суд встановив відсутність у його діях складу кримінального правопорушення.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала