ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 463/6753/21
провадження № 51- 2961 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
виправданого ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020141040000004, 42020140000000197, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2024 року ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано в зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року виправдувальний вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у виправдувальному вироку, ОСОБА_6 обвинувачувався в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, в службовому підробленні, а саме, у внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах.
Так, ОСОБА_6 , будучи директором та засновником ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи в інтересах ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про ринкову ціну вікон (блоків віконних дерев`яних), які встановлені ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія», згідно з договором № 171-3143 від 29.08.2018, на об`єкті: «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих заходів», перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період з 14.11.2018 до 27.12.2019, склав офіційні документи - акти приймання виконаних будівельних робіт (12 актів), до яких вніс відомості щодо загальної вартості 1233,03 кв.м блоків віконних дерев`яних конструкцій (євробрус) з двокамерним склопакетом з відкривними стулками (прямокутна форма), встановлених ТзОВ «Львівська теплоенергетична компанія» згідно з договором № 171-3143 від 29.08.2018 на загальну суму 13 235 728,80 грн, з розрахунку 10 734,31 грн за 1 кв.м вказаних блоків, проте різниця між ринковою вартістю віконних конструкцій фактично встановлених на об`єкті «Ремонтно-реставраційні роботи будівлі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» на вул. Лисенка, 31 у м. Львові з впровадженням енергозберігаючих засобів» та вартістю віконних конструкцій визначеною в актах приймання виконаних будівельних робіт становить 3 694 590,20 грн з урахуванням ПДВ, чим порушено вимоги п. 6.4.7. ДСТУ Б.Д1.1-1:2013 та, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, завдано матеріальної шкоди (збитків) Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» на вказану суму. Такими діями ОСОБА_6 заволодів коштами Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» (комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит») в сумі 3 694 590,20 грн, чим завдав матеріальної шкоди на вказану суму, що згідно з приміткою до ст. 185 КК України, є особливо великими розмірами.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що протягом червня-грудня 2020 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом заміни матеріалів та закупівлі їх за завищеною вартістю, достовірно знаючи про вимоги до технічних характеристик теплоізоляційних (мінераловатних) плит, зазначених у проектах та експертних звітах Замовника - Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч проектно-кошторисній документації використав на вказаному об`єкті теплоізоляційні (мінераловатні) плити марки «PAROC LINIO 10 Rendered Facade Slab 150*600*1200» (довжиною 1200 мм, шириною 600 мм, товщиною 150 мм), густиною 90 кг/м3 замість визначених плит густиною 135 чи 150 кг/м3 в кількості 647,60 м3 за завищеною вартістю 2980,77 грн за м3 без ПДВ (3576,92 грн з ПДВ), а ринкова вартість 1 м3 якої згідно з висновком товарознавчої експертизи станом на червень-грудень 2020 року становила 2998,88 грн (з ПДВ) та забезпечив виконання робіт на об`єкті з використанням вказаного матеріалу. При цьому з метою приховання фактичних характеристик теплоізоляційних (мінераловатних) плит марки «PAROC LINIO 10», використаних в ході виконання робіт та їх фактичної ринкової вартості, зазначив в актах виконаних робіт (5 актів) лише товщину вказаних вище плит 150 мм, не зазначивши їх густину, в кількості 647,60 м3, які в подальшому як директор підрядної організації ТзОВ «Львівська Теплоенергетична Компанія» підписав, надавши таким офіційним документам необхідних реквізитів. В подальшому на підставі вказаних актів виконаних робіт Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи» здійснено перерахунок коштів на розрахункові рахунки ТзОВ «Львівська Теплоенергетична Компанія» в загальній сумі 2 316 415, 98 грн (з ПДВ) за теплоізоляційні (мінераловатні) плити марки «PAROC LINIO 10» густиною 90 кг/м3, технічні характеристики яких не відповідали вищенаведеній проектно-кошторисній документації, придбані за завищеною вартістю, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи призвело до заподіяння матеріальних збитків Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради «Львівському обласному госпіталю ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи» в розмірі 374 341, 26 грн, що є великим розміром.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати виправдувальний вирок та ухвалу судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор вважає, що виправдувальний вирок ухвалено безпідставно та, за наявності належних та достатніх доказів винуватості ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні, його необґрунтовано виправдано. Вказує на неправильну відмову суду першої інстанції в проведенні комплексної судової товарознавчої, будівельно-технічної та економічної експертизи та зазначає про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо залишення без розгляду цього клопотання в зв`язку з тим, що прокурор подав його з пропуском процесуального строку на стадії судових дебатів. Про ці та інші істотні порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор вказував у своїй апеляційній скарзі, проте всупереч вимогам ст. 419 КПК України, апеляційний суд не перевірив належним чином його доводів та не усунув суперечностей у висновках суду першої інстанції, про які стверджував прокурор, безпідставно залишивши виправдувальний вирок без змін. Крім того, прокурор зазначає, що в ухвалі апеляційного суду жодним чином не відображено та не спростовано його доводів по епізоду обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК України.
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та вважала, що її слід задовольнити частково, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції і призначивши новий розгляд кримінального провадження у вказаному суді.
Позиції інших учасників
Сервисы для юристов