ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2015 року Справа № 925/968/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" від позивача: не з'явились від відповідача 1: Журавель Р.О. від відповідача 2: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Черкаської області від 26.06.2014 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 рокуу справі№ 925/968/13за позовомФізичної особи підприємця Попудрібко Я.Б.до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем"; Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський цукровий комбінат"простягнення 787, 69 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем"доФізичної особи підприємця Попудрібко Я.Б.про визнання недійсної угоди
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа підприємець Попудрібко Я.Б. (далі позивач за первісним позовом) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (далі відповідач 1 за первісним позовом) про стягнення 787, 69 грн. за неналежне виконання умов партнерської угоди (т.3 а.с 11) - далі Угода, яка укладена на доповнення до договору поставки № Я 12-127 від 01.01.2012 року (далі Договір) т.1 а.с.8 - 10, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський цукровий комбінат (далі відповідач 2 за первісним позовом) - 50 грн., вартості винагороди за надані послуги у відповідності до укладеного договору поруки № 01/12 ЧЦК (т.1 а.с. 104) та за зустрічним позовом відповідача 1 за первісним позовом до позивача за первісним позовом про визнання недійсною Угоди (т.1 а.с. 131-133).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.06.2014 року первісний позов було задоволено повністю. У задоволені зустрічного позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року апеляційна скарга відповідача 1 за первісним позовом залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суди прийшли до висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачем 1 за зустрічним позовом за Договором позивачу за первісним позовом товару на суму 18 274, 54 грн. у період з жовтня по грудень 2012 року, він (відповідач 1 за первісним позовом) повинен був здійснити оплату бонусу відповідно до п.5 Угоди.
Задовольняючи позовні вимоги по відношенню до відповідача 2 за первісним позовом суд послався на ст. 554 ЦК України.
Суди також прийшли до висновку, про те, що підстав для визнання недійсною Угоди немає.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач 1 за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 року та передати справу на новий розгляд.
В своїй касаційній скарзі відповідач 1 за первісним позовом зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
В своїй касаційній скарзі відповідач 1 за первісним позовом, звертає увагу на ту обставину, що угода була підписана не уповноваженою особою, за товар поставлений в період з 23.10.2012 року по 11.12.2012 року позивач за первісним позовом допустив прострочення по оплаті, що значно перевищує 14 днів.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача 1 за первісним позовом, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
01.01.2012 року між позивачем за первісним позовом (покупець) та відповідачем 1 за первісним позовом (постачальник) укладений Договір, предметом якого є поставка товару.
01.09.2012 року між сторонами Договору укладено Угоду на доповнення до Договору.
Пунктом 2 Угоди передбачено, що товаром згідно даної Угоди є алкогольні напої, які постачаються за Договором.
Пункт 3 Угоди передбачає, що на вимогу постачальника покупець повинен розміщувати в торгівельних точках брендовані матеріали, які надаються постачальником.
Пунктом 5 Угоди передбачено, що постачальник зобов'язується здійснити оплату бонусу в період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року.
Пунктом 7 Угоди передбачено, що у разі простроченої дебіторської заборгованості покупця більш ніж 14 днів, продавець залишає за собою право не оплачувати послуги.
Інші договори поставки, які регулюють взаємовідносини сторін у матеріалах справи відсутні.
Згідно з Угодою, послугами є розміщення в торгівельних точках брендованих матеріалів, за які і сплачується бонус, передбачений п.5 Угоди.
До матеріалів справи залучено договір поруки № 01/12ЧЦК від 01.01.2012 року, який укладено між позивачем за первісним позовом та відповідачем 2 за первісним позовом (поручитель). Предметом вказаного договору є те, що поручитель зобов'язується солідарно з відповідачем 1 за первісним позовом відповідати перед позивачем за первісним позовом за виконання відповідачем 1 за первісним позовом зобов'язань з оплати послуг по проведенню передпродажної підготовки товарів поставлених відповідачем 1 за первісним позовом позивачу за первісним позовом за окремо укладеним партнерським погодженням до Договору.
До матеріалів справи (т.3 а.с. 137- 141) залучена копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2105/13 від 13.05.2013 року за позовом ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" до ФОП Попудрібко Я.Б. та ТОВ "Аква Сіті" про стягнення 4 895 грн. Позовні вимоги ґрунтувались на неналежному виконанні ФОП Попудрібко Я.Б. Договору.
Рішенням у зазначеній справі позовні вимоги задоволені частково. З ФОП Попудрібко Я.Б. підлягає стягненню 4 369 грн. - заборгованості.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судами не перевірялась та обставина чи була наявна заборгованість за Договором у позивача за первісним позовом більш ніж 14 днів, в період дії Угоди (01.09.2012 року - 31.12.2012 року) і відповідно не надавалась оцінка щодо виникнення права відповідача 1 за первісним позовом не сплачувати бонус за надані послуги за Угодою.
Враховуючи викладене, у судів не було підстав без перевірки вказаної обставини задовольняти первісний позов.
Сервисы для юристов