ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2015 року Справа № 914/1553/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,
за участю повноважних представників сторін:
позивача - Пірус Л.О.
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" до Приватного підприємства "Мокоша" про стягнення 25 850, 64 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення 25 850, 64 грн., з яких сума боргу становить 12968, 36 грн., пеня - 1134,01 грн., 3% річних - 2607, 17 грн., штраф - 8724, 87 грн., інфляційні - 416,23 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного дистриб'юторського договору №197/13-Д від 21 жовтня 2013 року.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11 липня 2014 року (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11026,66 грн. основного боргу, 1112, 79 грн. пені, 8724,87 грн. штрафу, 2607,17 грн. 3% річних, 416,23 грн. інфляційних втрат, 1808,73 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 21,22 грн. пені відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 1941,70 грн. основного боргу припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року рішення суду скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у стягненні з відповідача 11026, 66 грн. основного боргу, 1112, 79 грн. пені, 8724,87 грн. штрафу, 2607,17 грн. 3% річних, 416,23 грн. інфляційних втрат відмовлено. В решті частині рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, скаржник просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 197/13-Д, за умовами якого постачальник на умовах, визначених даним договором, постачає товар дистриб'ютору, а дистриб'ютор здійснює його пряму дистриб'юцію за цінами та націнками, які вказані в прас - листах постачальника, що є невід'ємними додатками до цього договору (п.п.7.9, 7.10.) та здійснює своєчасну оплату отриманого від постачальника товару.
Відповідно до п.2.2 укладеного договору право власності на партію товару переходить від постачальника до дистриб'ютора в момент повної оплати партії товару, переданої постачальником.
Згідно розділу 3 вказаного договору, постачання товару здійснюється шляхом доставки товару постачальником на склад дистриб'ютора за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52. Постачання товару здійснюється окремими партіями, що відпускаються представнику дистриб'ютора, який має при собі довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на його ім'я та документ, що підтверджує особу (паспорт). Доставка товару на склад дистриб'ютора здійснюється за рахунок постачальника транспортом постачальника, датою постачання вважається дата передачі товару дистриб'ютору, зазначена у супровідних документах, підписаних представниками сторін. Заявка на постачання товару має бути погоджена і оформлена через територіального представника постачальника, не пізніше, ніж за 5 днів до дня поставки. В інших випадках постачальник не несе відповідальність за оперативність поставки товару.
Також, на підставі п.8.1 цього договору якість товару має підтверджуватись документами, передбаченими чинним законодавством України. Всі необхідні товарно-транспортні документи, передбачені чинним законодавством України, постачальник зобов'язаний передати дистриб'ютору в момент передачі товару.
На підставі п.5.1.3 укладеного договору постачальник зобов'язаний забезпечити дистриб'ютора документами, передбаченими чинним законодавством (накладні на товар, податкові накладні, сертифікати якості та ін.)
Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи документи та оцінивши їх в сукупності, правильно встановив той факт, що на підставі заявки на поставку товару від 22.11.2013 року, надісланої Олександром Атаманчуком (регіональним менеджером по Західному регіону), позивачем на адресу дистриб'ютора був поставлений відповідний товар.
Факт поставки товару - молока фермерського ультрапастеризованого підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 27.11.2013 року МК-00000921 на суму 11 026, 66 грн., молока незбираного згущеного з цукром, згущеного з какао з цукром, продукту молоковмісного згущеного, молока згущеного "Іриска", вершків згущених з цукром підтверджується видатковою накладною від 27.11.2013 року МК-00000921 на суму 32 597, 70 грн., які були підписані представниками сторін. Тобто, загальна сума поставленого товару становила 43 624,36 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №1420 від 13.01.2014 року на суму 10 000 грн., № 1462 від 30.01.2014 року на суму 6 000 грн., до моменту звернення позивача з даною позовною заявою до суду відповідачем було сплачено за поставлений товар суму 16000 грн.
Згідно з видатковою накладною (повернення) №ВП-0000018 від 05.03.2014 року неякісний товар на суму 14 656 грн. був повернутий постачальникові.
У процесі розгляду справи в суді першої інстанції був встановлений факт здійснення платежу на суму 1 941,70 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 13.05.2014 року та платіжним дорученням №1629 від 13.05.2014 року.
Тому, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для припинення провадження у справі в частині 1 941, 70 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на викладене, місцевим господарським судом приймалось рішення та розглядались позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 026, 66 грн. суми основного боргу щодо молока "Фермерського" ультрапастеризованого різних відсотків жирності, проставленого по видатковій накладній МК-00000921 від 27.11.2013 року.
Відповідно до ст.268 Господарського Кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Сервисы для юристов