Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №910/18980/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/18980/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі № 910/18980/15 Господарського суду м. Києваза позовомПриватного підприємства "Анрі-Маркет"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес"простягнення 100 146,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаСамойленко А.В.- - відповідача Литовка Г.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Приватне підприємство "Анрі-Маркет" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" про стягнення 354 011,00 грн., з яких 287 636,60 грн. в якості відшкодування шкоди за завдані збитки, 34 785,92 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за квітень 2015 року та 31 588,48 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2015 року.

21.04.2016 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути 33 771,60 грн. завданих збитків, 34 785,92 грн. несплачених відповідачем орендних платежів за квітень 2015 року, 31 558,48 грн. несплачених відповідачем орендних платежів за травень 2015 року, що загалом складає 100 146,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем, як орендарем за договором № 1.10/Б оренди нежитлового приміщення від 19.04.2014, повернено приміщення в стані, непридатному для подальшого використання, а також не сплачено орендної плати за квітень - травень 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2016 (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Тарасенко К.В., суддів Чорногуза М.Г., Тищенко О.В.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36412730, п/р 26001002028733 в ПАТ "Дельта Банк" м. Києва, МФО 307394) на користь Приватного підприємства "Анрі-Маркет" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 129а код ЄДРПОУ 34838157) 33 771,60 грн. матеріальної шкоди, 66 374,40 грн. заборгованості за оренду, 990,90 грн. витрат на підготовку та приїзд в суд експерта, а також 2 002,92 грн. витрат зі сплати судового збору, 7 500,00 грн. витрат з оплати за проведення експертизи та 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Покласти судові витрати на позивача.

В обґрунтування касаційної скарги касатор послався на те, що висновок експерта про вартість ремонтно-будівельних робіт не може розцінюватися як правильний, а застосування судами лише положень договору, як обґрунтування наявності цивільного правопорушення відповідача, не є підставою для застосування відповідальності з відшкодування збитків.

15.12.2016 Приватним підприємством "Анрі-Маркет" подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес", а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 та рішення від 20.05.2016 № 910/18980/15 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Приватне підприємство "Анрі-Маркет"не скористалося правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2014 між Приватним підприємством "Анрі-Маркет" (надалі ПП "Анрі-Маркет") (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс-Експрес" (надалі ТОВ "Імекс-Експрес") (орендар) було укладено договір № 1.10/Б оренди нежилого приміщення (надалі - договір). За умовами якого, орендодавець зобов'язаний передати, а орендар зобов'язаний прийняти приміщення площею 399.3 кв.м. у строкове платне користування на умовах оренди (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, орендар має використовувати приміщення протягом строку оренди виключно для розміщення офісу, що є цільовим призначенням приміщення.

Розділами 2 - 6 договору сторони узгодили порядок передачі орендованого приміщення, орендну плату та порядок розрахунків, права та обов'язки орендодавця та орендаря, відновлення приміщення та порядок його повернення орендодавцю, відповідальність сторін тощо.

Укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 283 ГК України, що кореспондується із ст.759 ЦК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктом 1.3 договору зазначено, що строк оренди починається у дату початку оренди та закінчується у дату закінчення оренди.

Як вбачається із матеріалів справи, датою початку оренди розуміють дату передачі приміщення орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду орендарю, однак, у будь - якому разі, не пізніше 01.10.2014 (п.2.1 договору), а датою закінчення оренди - 18.08.2017 або дата дострокового припинення дії цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, в акті прийму-передачі зазначається загальна площе приміщення, технічний стан приміщення, повний перелік наявного в них майна та обладнання, особливі умови та інші необхідні дані. Акт прийому передачі підписується уповноваженими представниками обох сторін і становить невід`ємну частину договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в тимчасове володіння та користування вказане нежиле приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2014, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін (т.1 а.с.32).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Одночасно із внесенням орендної плати за перший місяць користування приміщенням орендар вносить гарантійну суму (гарантійний платіж) у розмірі орендної плати передбаченої п. 3.1 договору за 1 (один) місяць. Сума використовуватиметься орендодавцем у наступному порядку: для відшкодування шкоди, у разі її заподіяння приміщенню орендарем, його працівниками, відвідувачами орендаря чи (суб) підрядниками, використовується для відновлення приміщення у випадку його повернення орендарем у незадовільному стані, погашення заборгованості орендаря за оренду приміщення, спожиту електроенергію, за послуги цілодобового спостереження за установками пожежної автоматики приміщення та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації, сплати штрафних санкцій у відповідності до умов цього договору, сплати за останній місяць користування орендарем приміщенням. У випадку відсутності необхідності використання зазначеної гарантійної суми вона повертається орендарю після повернення останнім приміщення орендодавцю за актом прийому-передачі протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту припинення цього договору(п. 3.2 договору).

Судами встановлено, що згідно абз. 2 п. 3.8 договору вважається, що орендар виконав своє зобов'язання по оплаті орендних платежів, гарантійних платежів, оплаті послуг цілодобового спостереження за установками пожежної автоматики приміщення та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації, послуг за спожиту електроенергію, штрафів, неустойки та інших передбачених договором платежів, з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.