ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2014 року Справа № 914/965/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Гіппократ"на постановувід 18.08.2014 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№914/965/14 господарського суду Львівської областіза позовомПриватного підприємства "Гіппократ"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман"; 2. Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс"провизнання договору №24.09.2013-г від 24.09.2013 року відступлення права вимоги недійснимза участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача 1: Кулібаба Н.О., дов. від 01.09.2014 №270;
відповідача 2: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2014 (суддя І. Козак), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 (судді Г. Якімець, С. Бойко, Л. Данко) в задоволенні позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №24.09.2013-г від 24.09.2013 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, приватне підприємство "Гіппократ" - позивач у справі, ? звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати та рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014. Скаржник вважає, що судами порушено ст.ст.512, 514, 1077, 1078, 1079 ЦК України. Висновок апеляційного суду щодо того, що спірний договір не є договором факторингу не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Гетьман", в якому відповідач 1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рушення без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
01.01.2012 року між приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (в тексті договору - продавець) та приватним підприємством фірмою "Гіппократ" (в тексті договору - покупець) укладено договір поставки №Б10063, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити замовлені товари. Пунктом 1.2 Договору поставки встановлено, що асортимент товару, одиниці виміру, кількість та ціна вказуються у супровідних документах (накладних) на кожну партію товару окремо. Згідно пункту 1.3 Договору поставки умови та терміни поставок узгоджуються сторонами.
Відповідно до пункту 3.2 Договору поставки право власності на поставлений товар та всі ризики щодо нього переходять до покупця після отримання товару.
Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів покупцем на поточний рахунок продавця згідно накладних (п.3.4 Договору поставки).
Повна оплата проводиться покупцем не пізніше терміну, вказаного в супровідних документах (накладних) на кожну партію товару окремо (п.3.5 Договору поставки).
Днем здійснення оплати вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок або в касу продавця (п.3.6 Договору поставки).
Пунктом 6.1 наведеного Договору передбачено, що останній діє з моменту його підписання до 31 грудня 2016 року.
На виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поставки, Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс" поставило товари, а Приватне підприємство фірма "Гіппократ" частково оплатило їх.
Згідно Актів звіряння розрахунків від 19.07.2013 року та від 31.07.2013 року в позивача перед відповідачем-2 існувала заборгованість з оплати, поставлених за договором поставки №Б10063 від 01.01.2012 року, товарів в розмірі 1450000 грн. Наведені акти містять підписи повноважних представників та відтиски печаток сторін Договору поставки (арк. арк. справи 47, 49).
24.09.2013 року між Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (в тексті договору - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман" (в тексті договору - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №24.09.2013-Г, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором №Б10063 від 01.01.2012 року, який укладено між первісним кредитором та Приватним підприємством фірма "Гіппократ".
Згідно п.2 наведеного Договору, новий кредитор набуває право вимагати від боржника сплати заборгованості за договором поставки №Б10063 від 01.01.2012 року в сумі 1450000 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків від 19 липня 2013 року. Відповідно до ст.514 ЦК України сторони погодили, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора за договором поставки.
Крім цього, згідно п.3 наведеного Договору, у зв'язку із відступленням права вимоги за Договором поставки, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну відступлення за цим договором, яка складає 1450000 грн. Сторони домовились, що ціна відступлення сплачується новим кредитором, шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора протягом трьох робочих днів з дня підписання цього договору.
Відповідно до п.13 наведеного Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно вимоги-претензії за вих.№190 від 03.10.2013 року ТзОВ фірма "Гетьман" повідомило ПП фірму "Гіппократ" про перехід права вимоги за договором поставки №Б10063 від 01.01.2012 року та вимагало погашення заборгованості за вказаним договором протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання претензії (арк. справи 23-24).
Приватне підприємство фірма "Гіппократ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №24.09.2013-Г від 24.09.2013 року, оскільки, на його думку, вказаний Договір суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує публічний порядок, а також, укладений під впливом обману з боку відповідача-2.
Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на укладення сторонами оспорюваного договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Сервисы для юристов