Постанова ВГСУ від 21.09.2016 року у справі №906/892/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 906/892/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Житомирської області

від 14.04.2016 року

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 06.06.2016 року

у справі № 906/892/15

господарського суду Житомирської області

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Автологістик"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - Могильницької І.М.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістик" про стягнення 7 719,76 грн. за час понаднормативного простою автомобілів та судовий збір.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 року (суддя Кудряшова Ю.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року (судді: Демидюк О.О., Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістик" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1 927,04 грн. оплати за наднормативний простій транспортного засобу, 456,05 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення приписів процесуального права, просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у даній справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, позивач зазначив, що автомобілі простояли 22, 23, 24 грудня 2014 саме з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістик".

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.07.2014 року між ТОВ "Автологістик", як експедитором, та ФОП ОСОБА_4, як перевізником, укладено договір на перевезення вантажів № 121, згідно якого експедитор надає заявки, а перевізник приймає й організовує міжнародні та внутрішні перевезення вантажу автомобільним транспортом за винагороду.