ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2014 року Справа № 922/2143/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова
на ухвалу та на постанову господарського суду Харківської області від 09.04.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014у справі№ 922/2143/13 господарського суду Харківської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста ХарковадоПублічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330"провизнання банкрутом ліквідаторСевастьянов Є.В.В судове засідання представники не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2014 (суддя Кононова О.В.) відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова (далі - УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова) в задоволенні заяви (вх. №7902 від 11.03.2014) з поточними грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" (далі - ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330") на суму 18508,22 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 (колегія суддів: Плахов О.В. - головуючий, Здоровко Л.М., Хачатрян В.С.) ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 залишено без змін.
УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова з грошовими вимогами до боржника.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", ст.ст. 211, 212, 231, 223 КАС України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Харківської області від 10.10.2013 ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство-16330" визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Севостьянова Є.В., якого зобов'язано в строк до 10.10.2014 здійснити всі дії щодо ліквідації боржника та по її завершенню надати суду докази виконання постанови суду від 10.10.2010 року.
На виконання постанови суду ліквідатор надав газету "Голос України" від 25.10.2013 № 200(5700), в якій було здійснено публікацію відповідного оголошення.
До господарського суду Харківської області 26.02.2014 звернулося УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова із заявою №2235/3407 про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів поточних грошових вимог до боржника на суму 18508,22 грн. за лютий 2014 року, які виникли внаслідок надсилання на адресу боржника повідомлення № 31 від 19.02.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Таким чином, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати обов'язкових платежів, в тому числі передбачених пенсійним законодавством, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.
Відмовляючи у задоволенні заяви УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова до боржника на суму 18508,22 грн. за лютий 2014 року суди виходили з того, що спірні грошові вимоги, які становлять витрати на виплату і доставку пільгових є необґрунтованими, оскільки виникли після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, що не узгоджується з приписам ст. 38 Закону, якою передбачено, що з моменту визнання боржника банкрутом в останнього не може виникати жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вимоги УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань.
Доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвала господарського суду Харківської області від 09.04.2014 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 у справі № 922/2143/13 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді В.Я. Погребняк
В.Ю. Поліщук
Сервисы для юристов