Постанова ВГСУ від 21.07.2015 року у справі №922/6070/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 922/6070/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015у справі№ 922/6070/14 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 20477,61 грн., від представників сторін: від позивача:не з'явились, від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 12.01.2015 № б/н),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" у грудні 2014 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 17591,00 грн. основного боргу, 1328,00 грн. пені, 1558,61грн. 3% річних та судових витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/6070/14 (суддя Жигалкіна І.П.) позовні вимоги повністю задоволено. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" 17591,00 грн. основного боргу, 1328,00 грн. пені, 1558,61грн. 3% річних та 1827,00 грн. судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 922/6070/14 (у складі колегії суддів: Слободін М.М. - головуючого, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/6070/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 922/6070/14 Господарського суду Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон - К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 922/6070/14 Господарського суду Харківської області, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/6070/14 Господарського суду Харківської області залишити в силі.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ТОВ "Еталон-К" (генпідрядник), ПП ОСОБА_4 (інвестор) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Лоск" (забудовник) 10.08.2010 укладено договір № 34в/п про пайову участь у проектуванні та будівництві, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 05.12.2011 до договору № 34в/п від 10.08.2010.

Відповідно до пункту 1.1. договору, предметом цього договору є пайова участь інвестора у будівництві торгівельного комплексу, який буде розташований на земельній ділянці № 4 ПВКФ "Лоск", за адресою: Харківська область, село Пісочин, майдан Ю.Кононенка, 1.

Пунктом 1.2 договору сторонами погоджено, що будівництво об'єкту буде здійснюватися на земельній ділянці № 4 по периметру, згідно з проектом, що належить забудовнику на підставі договору купівлі-продажу ВВТ № 037174, ВВТ № 037175 від 26.02.2005 номер у реєстрі 310. Державний акт на право власності на земельну ділянку за № 020670300006 від 11.05.02006, кадастровий № 6325157900:01:001:0005.

Згідно з пунктом 1.4. договору, право власності на об'єкт виникає у інвестора наступним чином: забудовник передає право власності збудованого об'єкту до інвестора.

Пунктом 2.5. договору сторонами погоджено порядок розрахунків: на розробку проектно-кошторисної документації інвестор надає генпідряднику кошти в момент підписання даного договору відповідно до пункту 2.1. На погодження проектної документації та отримання дозволу в ДАБК, відповідно до виставлених рахунків генпідрядника інвестору. Генпідрядник після розробки проектно-кошторисної документації, погодженої у встановленому законом порядку та після отримання дозволу на початок будівництва приступає до будівельних робіт та отримує у інвестора грошові кошти на початок будівництва у розмірі 40% загальної вартості його частки об'єкта; 40 % загальної вартості після виконання 50% будівельно-монтажних робіт; після завершення всіх робіт, згідно з рахунками генпідрядника. Остаточні 20% - після завершення виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 3.5. договору генпідрядник зобов'язався розробити проектно-кошторисну документацію; здійснювати всі узгодження з органами державної влади і місцевого самоврядування, необхідні для будівництва Об'єкту; затвердити та погодити проектно-кошторисну документацію, а також технічні умови на будівництво об'єкта та передати їх інвестору (копію) та Забудовнику (копію) за актом; отримати дозвіл на початок виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю Харківської області та передати копію цього дозволу забудовнику та інвестору; усунути недоліки, виявлені в межах гарантійного строку експлуатації об'єкта, за власний рахунок після звернення інвестора в розумні строки, за винятком недоліків, які сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації, неналежного ремонту інвестором або запрошеними інвестором особами; нести відповідальність перед третіми особами, яка може виникнути у зв'язку з невиконанням цього договору.

Відповідно до пункту 3.3.1. договору, інвестор зобов'язався здійснювати оплату будівництва об'єкта безпосередньо на рахунок або у касу генпідрядника на умовах цього договору.

Судами встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором - побудував торгівельний комплекс, який розташований за адресою: Харківська обл., с. Пісочин, майдан Ю. Кононенка, 1, та передав відповідачу його об'єкт, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта будівництва від 16.12.2011, актом здачі-приймання робіт № 34в/п від 16.12.2011, який підписаний сторонами.

Проте відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань не розрахувався з позивачем у повному обсязі. Сума заборгованості складає 17591,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Вказана норма закону кореспондується з нормою договору - до пункту 2.5.5 договору, відповідно до якого відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем після завершення будівельних робіт.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що подією, з настанням якої виникає зобов'язання відповідача з оплати виконаних позивачем робіт, є завершення будівельних робіт. Підтвердженням завершення будівельних робіт є передання робіт або об'єкта будівництва позивачем та прийняття їх відповідачем. Передання робіт та прийняття їх оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Таким чином, дата складання акту і є датою завершення будівельних робіт.

Передання робіт оформлено актом № 34/вп здачі - приймання виконаних робіт, який підписано сторонами 16.12.2011.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт настав 17.12.2011.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.