Постанова ВГСУ від 21.07.2015 року у справі №910/11978/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 910/11978/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м.Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015

зі справи № 910/11978/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м.Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область (далі - Товариство)

до Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі - АМК України)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс", м.Харків

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Мележик Л.Г.;

відповідача - Харченко С.В.;

третьої особи - не з'явилася.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство звернулася з позовом про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України від 04.04.2013 № 6-р/тк (далі - Рішення).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останньою ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015 (суддя Прокопенко Л.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Чорногуз М.Г. - головуючий, судді Рудченко С.Г. і Мальченко А.О.), припинено провадження зі справи № 910/11978/13 на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з тим, що є таке, яке набрало законної сили, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 зі справи № 910/13067/13, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2015, постанову апеляційного суду від 14.04.2015 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали господарського суду, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на момент розгляду справи № 910/11978/13 вже існувало таке, що набрало законної сили, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 зі справи № 910/13067/13 про відмову в задоволенні позову у спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Встановивши дані обставини, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для припинення провадження зі справи, оскільки сукупність наведених обставин виключала можливість подальшого розгляду справи № 910/11978/13.

Посилання Товариства на те, що суд першої інстанції не вправі був видалятися до нарадчої кімнати для винесення оскаржуваної ухвали, оскільки це не передбачено нормами процесуального закону, були перевірені апеляційним судом, який обґрунтовано не взяв їх до уваги, з огляду на їх безпідставність.

Твердження позивача про те, що заявою від 07.08.2014 він змінив свої вимоги, суди, припиняючи провадження у справі, обґрунтовано не взяли до відома, оскільки вимоги за цією заявою обґрунтовувались тими ж правовими підставами, що і в попередньому випадку і по суті не змінювали предмет судового спору.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, Вищий господарський суд України не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/11978/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" - без задоволення.