ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2016 року Справа № 914/297/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Зелений гай"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.04.2016у справі№ 914/297/16господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "Зелений гай"доГоловного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській областіпровизнання незаконним рішення, зобов'язання розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Крупник Р.В.) від 31.03.2016, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Мельник Г.І., судді - Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) від 26.04.2016, припинено провадження у справі №914/297/16 на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В касаційній скарзі Приватне підприємство "Зелений гай" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), п.1 ч.1 ст.12 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено таке.
04.08.2015 Приватне підприємство "Зелений гай", з метою розширення господарської діяльності, шляхом організації деревообробного виробництва, звернулося до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області із клопотанням №114 (а.с.36-37), у якому просило надати підприємству дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул. Заболотна, 43, площею 1,1200 га для передачі її в оренду строком на 20 років зі зміною її цільового призначення для розміщення деревообробного комплексу.
Листом від 03.09.2015 №ДС-19-28-0.5-5771/19-15 (а.с.38) Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області відмовило Приватному підприємству "Зелений гай" у задоволенні клопотання з огляду на відсутність погодження Пісочнянської сільської ради на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Після одержання листа в.о. сільського голови про згоду Пісочнянської сільської ради на розроблення документації із землеустрою (а.с.41), 07.09.2015 Приватне підприємство "Зелений гай" повторно звернулося до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Львівській області з аналогічним клопотанням №129 (а.с.39-40).
Листом від 07.10.2015 року № ДС-19-28-0.5-7278/19-15 (а.с.42) Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області повідомило Приватне підприємство "Зелений гай" про те, що на запропонованій до відведення земельній ділянці площею 1,12 га є зареєстрована земельна ділянка приватної власності площею 0,0951 га (4623086400:01:002:0286) для будівництва та обслуговування житлового будинку, а тому в наданні дозволу було відмовлено.
З'ясувавши що земельна ділянка кадастровий номер 4623086400:01:002:0286 знаходиться по вул. І. Франка, 27, а не Заболотній, 43, Приватне підприємство "Зелений гай" втретє звернулося до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області із клопотанням №159-1 від 04.11.2015 року (а.с.4-45).
Листом від 03.12.2015 №ДС-19-13-7777.5-10386/19-15 (а.с.46) Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відмовило у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Зелений гай", у зв'язку з тим, що на земельній ділянці про відведення якої просить заявник, знаходиться інша земельна ділянка площею 0,0951 га, а також те, що будівлі, які знаходяться на земельній ділянці (про надання якої просив ПП "Зелений гай") належать гр. ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу від 31.12.2012, а тому відповідно до ст.120 ЗК України право користування земельною ділянкою належить вказаній особі, а не ПП "Зелений гай".
З документальних доказів у справі встановлено, що підставою звернення Приватного підприємства "Зелений гай" до Господарського суду Львівської області є те, що позивач не погоджуючись з відмовами відповідача у задоволенні клопотань, просить суд визнати незаконними рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду зі зміною її цільового призначення, оформлені листами "Про розгляд клопотання" від 03.09.2015 вих. № ДС-19-28-0.5-5171/19-15, від 07.10.2015 вих. № ДС-19-28-0.5-7278/19-15, від 03.12.2015 вих. № ДС-19-13-7777.5-10386/19-15 та зобов'язати ГУ ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області розглянути клопотання від 04.11.2015 вих. №159-1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Припиняючи провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.80 ГПК України, суди правомірно виходили із такого.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (з наступними змінами і доповненнями) питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та досліджуючи питання характеру спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суди вірно виходили із того, що за загальним правилом відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.
Як вбачається з оскаржуваних актів, у задоволенні клопотань позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки в оренду було відмовлено, відтак їх зміст не був спрямований на виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків заявника.
При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного суду України №6-2510цc15 від 16.12.2015).
Таким чином, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
Сервисы для юристов