ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2016 року Справа № 910/15057/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПопікової О.В. суддів:Євсікова О.О., Кролевець О.А. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача-1: від відповідача-2:Кошарський О.В. дов. від 01.06.2016р. № 484/03 Цуканова С.Г. дов. від 09.11.2015р. № 2743968/15 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Харківській областіна рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 27.05.2015р. Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р.у справі№910/15057/14 Господарського суду м.Києваза позовомУправління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Харківській областідо1. Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осібпрозобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (надалі - Управління) звернулось з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (надалі - Банк) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про: 1) визнання припиненими (припинення) правовідносин між Управлінням та Банком за договором застави від 05.12.2011р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-1 в редакції додаткових угод від 27.12.2011р. №1, від 29.03.2012р. №2 до цього договору; 2) визнання припиненими (припинення) правовідносин між Управлінням та Банком за договором застави від 12.02.2013р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-2; 3) визнання припиненими (припинення) обтяження рухомого майна перед Банком (повний перелік майна, а саме автомобілів, наведений на 2 сторінці заяви; том 1, а.с.135); 4) зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" порядку подати до держателя або реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження рухомого майна (повний перелік майна, а саме автомобілів, наведений на 2-3 сторінках заяви; том 1, а.с.135-136) перед Банком і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2014р. (суддя Сташків Р.Б.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2015р. рішення Господарського суду м.Києва від 11.08.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у справі №910/15057/14 скасовані з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи позивачем подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову (том 2 а.с.244-247), якою доповнено позовні вимоги новою вимогою: визнати припиненими (припинити) правовідносини між Управлінням та Банком по кредитному договору про закупівлю послуг за державні кошти від 04.11.2011р. №55/НКЛ-980/2-041111/400.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. (головуючий суддя Зеленін В.О., судді Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 526, 601, 602, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України та статей 36, 45, 46, 49, 51, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з урахуванням яких суди дійшли висновку про те, що після початку процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому порядку, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, з дотриманням принципу черговості, що, в свою чергу, унеможливлює спірне зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку як таке, що передбачатиме індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора банку за рахунок коштів банку та призведе до порушення встановленого цим Законом порядку та черговості задоволення вимог кредиторів до банку, поставивши у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з позивачем.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
В обґрунтування своєї правової позиції Управління посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 58 Конституції України, статей 5, 13, 16, 204, 321, 526, 599, 601, 602, 1066, 1068, 1074, 1075 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 203 Господарського кодексу України, статей 1, 2, 5, 36, 46, 49, 51, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції Закону України від 04.07.2014р. №1586-VІІ, чинній з 11.07.2014р.) та статей 4, 43, 82, 83, 84, 11112 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржник наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 04.07.2014р. №1586-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" (набрав чинності з 11.07.2014р.), яким закріплено право клієнта неплатоспроможного банку розпоряджатися коштами, що надійшли на їхні рахунки починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації, тобто таке право не обмежене в часі моментом пред'явлення вимоги клієнта та може бути здійснене як в процедурі тимчасової адміністрації, так і в процедурі ліквідації банку. При цьому заявник вважає припиненими боргові зобов'язання Управління перед Банком, що виникли за кредитним договором від 04.11.2011р. №55/НКЛ-980/2-041111/400 (далі - Кредитний договір), у зв'язку з вчиненням за заявою позивача від 18.06.2014р. №48/9-1851/Мз одностороннього правочину зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 340464,37 грн. за Кредитним договором та договором банківського рахунку №550-439/10 від 12.05.2010р., який є правомірним та дійсним, оскільки не визнавався недійсним, в той час як договори застави від 05.12.2011р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-1 та від 12.02.2013р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-2 в цілому та окремі умови Кредитного договору мали б визнаватися недійсними за ініціативою суду шляхом виходу за межі позовних вимог як такі, що суперечать законодавству. Скаржник також вказує, з одного боку, на збереження чинності договору банківського рахунку №550-439/10 від 12.05.2010р. та обов'язковість виконання його умов відповідачами, а, з другого боку, на розірвання цього договору за заявою клієнта (Управління) з 05.03.2014р.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив, у якому відповідач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2011р. між Управлінням (позичальник) та Банком (кредитодавець) було укладено договір №55/НКЛ-980/2-041111/400 про закупівлю послуг за державні кошти (далі, Кредитний договір) (том 1, а.с.20-23), відповідно до якого Банк зобов'язувався надати позивачу кредит у вигляді відкличної непоновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1329110 грн., терміном користування по 04.11.2016р., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,8% річних для придбання автомобілів, а Управління зобов'язувалось здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти та комісію по ньому.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Управлінням та Банком були укладені договір застави від 05.12.2011р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-1 (том 1, а.с.68-70) з додатковими угодами до нього від 27.12.2011р. №1 (том 1, а.с.71-71), від 29.03.2012р. №2 (том 1, а.с.73-74) та договір застави від 12.02.2013р. №55/НКЛ-980/2-041111/400-2 (том 1, а.с.75-77) (далі - договори застави), згідно з якими Управління передало в заставу Банку належні Управлінню (придбані у власність за рахунок отриманих за Кредитним договором коштів) автомобілі в кількості 25 шт., перелік яких міститься у додатках №1 до договорів застави.
З матеріалів справи також вбачається, що банківське обслуговування Управління проводилося Банком на підставі договору №550-439/10 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування від 12.05.2010р. (далі - договір банківського рахунку) (том 1, а.с.92-95), за яким Банк відкрив для Управління поточні банківські рахунки №№26008033190001, 26042033190001, транзитні банківські рахунки №№29027033190001, 29026033190002, 2902503390003, 2902403319004, 29023033190005, 29022033190006 і за яким Банк взяв на себе зобов'язання перед Управлінням відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України своєчасно (в день надходження документів) здійснювати усі розрахункові операції.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014р. №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 28.02.2014р. прийнято рішення №9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку. Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на три місяці з 03.03.2014р. по 02.06.2014р.
В подальшому, на виконання постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 11.06.2014р. №45 про початок здійснення процедури ліквідації Банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку.
Листом від 05.03.2014р. №48/9-729/Мз на адресу тимчасової адміністрації Банку та на адресу Харківського регіонального відділення Банку Управлінням були направлені платіжні доручення від 05.03.2014р. №2036 про сплату кредиту в сумі 112000 грн., від 05.03.2014р. №2037 про сплату комісії в сумі 1456,51 грн. та від 05.03.2014р. №2038 про сплату процентів в сумі 4516,28 грн. (всього на суму 117972,79 грн.) за Кредитним договором за лютий 2014 року.
Листом від 02.04.2014р. №48/9-1045/Мз позивач направив на адресу тимчасової адміністрації Банку та на адресу Харківського регіонального відділення Банку платіжні доручення від 02.04.2014р. №3025 про сплату кредиту в сумі 112000 грн., від 02.04.2014р. №3026 про сплату процентів в сумі 3416,11 грн., від 02.04.2014р. №3027 про сплату комісії сумі 1456,51 грн. (всього на суму 116872,62 грн.) по Кредитному договору за березень 2014 року.
Листом від 05.05.2014р. №48/9-1368/Мз позивач направив на адресу тимчасової адміністрації Банку та на адресу Харківського регіонального відділення Банку платіжні доручення від 05.05.2014р. №4016 про сплату кредиту в сумі 102434,31 грн., від 05.05.2014р. №4017 про сплату процентів в сумі 1728,14 грн., від 05.05.2014р. №4018 про сплату комісії в сумі 1456,51 грн. (всього на суму 105618,96 грн.) за Кредитним договором за квітень 2014 року.
Проте усі вказані платіжні доручення Банком не були виконані.
Відтак, оскільки кошти Банком не були зараховані на позичковий рахунок позивача, відкритий у Банку, фактично заборгованість за Кредитним договором згаданими платіжними дорученнями не була погашена.
Позивач зазначає, що станом на 11.06.2014р. (на момент введення процедури ліквідації у Банку) сумарний баланс (залишок) коштів Управління на всіх рахунках у Банку становив 1842080,40 грн., а станом на 18.06.2014р. сумарний баланс (залишок) коштів складав вже 1848911,46 грн.
Враховуючи те, що Банк не виконав вказані платіжні доручення та не погасив заборгованість позивача перед Банком за кредитним договором, позивач заявою від 18.06.2014р. №48/9-1851/Мз повідомив відповідачів про припинення шляхом зарахування таких зустрічних однорідних вимог: 1) зобов'язань Управління перед Банком за Кредитним договором зі сплати платіжними дорученнями Управління від 05.03.2014р. № 2036, від 05.03.2014р. № 2037, від 05.03.2014р. № 2038, від 02.04.2014р. № 3025, від 02.04.2014р. № 3026, від 02.04.2014р. № 3027, від 05.05.2014р. № 4016, від 05.05.2014р. № 4017, від 05.05.2014р. № 4018 кредиту, процентів і комісії за лютий-квітень 2014 року в сумі 340464,37 грн.; 2) зобов'язань Банку перед Управлінням за договором банківського рахунку з повернення наявних на банківському рахунку №260080331900001 у Банку грошових коштів в сумі 340464,37 грн., належних Управлінню.
Однак ці суми грошових коштів не були списані з банківського рахунку Управління №260080331900001, відкритого у Банку.
Сервисы для юристов