Постанова ВГСУ від 21.05.2014 року у справі №913/2124/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 913/2124/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 у справі№ 913/2124/13 Господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Вугілля України"до Державного підприємства "Антрацит"простягнення 24868 грн. 54 коп.за участю представників сторін:

позивача: Андрусенко Ю.С., дов. від 24.12.2013 №24-12/115-Д

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.09.2013) до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення 24542,81 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.12.2013 у справі № 913/2124/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Седляр О.О., судді Москаленко М.О., Яресько Б.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Антрацит" на користь Державного підприємства "Вугілля України" збитки у сумі 22933 грн. 31 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1607 грн. 67 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Бойченка К.І., Стойки О.В.), рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2013 у справі № 913/2124/13 скасовано; відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Вугілля України" до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення збитків у розмірі 24542 грн. 81 коп.; стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Державного підприємства "Антрацит" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 860 грн. 25 коп.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 у справі № 913/2124/13 та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2013.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2010 між Державним підприємством "Вугілля України" (далі - покупець) та Державним підприємством "Антрацит" (далі - постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 21-10/1-ЕН, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі, а покупець зобов'язався прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.4 договору постачальник гарантує, що вугілля, яке постачається за договором, знаходиться у його власності та щодо нього відсутні майнові права третіх осіб.

Згідно із п. 2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаних в додатках до договору.

Якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам договору (п. 4.1 договору).

Як передбачено п.п. 4.2, 4.3 договору, вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору. Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що приймання вугілля по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкцій Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, ГОСТ 1137-64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань"; ДСТУ 3472-96 "Вугілля буре, кам'яне та антрацит"; Статуту залізниць України, та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 договору якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у вантажоотримувача. Покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

- якщо різниця між показниками Ad, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчення про якість;

- якщо різниця між показниками Ad, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє Вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки вугілля № 21-10/1-ЕН від 01.02.2010 у січні 2011 року на адресу Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" було відвантажене вугілля згідно з залізничними накладними №№ 52970460, 52970450, 52970451, 52970452, 52970449, 52970458, 52970453, 52970462, 52970459, 52970461, 52970475, 52970476, 52970473, 52970474, 52970481, 52800248, 52970483, 52970482, 52970479, 52970484, 52970478, 52970480, 48003149, 48002703, 48005575, 48005492, 48006060, 48005509, 48028402, 48028296, 48028121, 48028486.

Як зазначено місцевим господарським судом, при прийнятті вугілля було виявлено невідповідність якості поставленого вугілля показникам, вказаним у посвідченні якості, що підтверджується актами відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю від 04.01.2011 № 24, № 25, № 35. Вантажоотримувачем були надіслані телеграми для прибуття повноважного представника постачальника. Судом першої інстанції також встановлено, що вугільна продукція була прийнята за результатами актів звіряння за якістю № 52/А від 31.01.2011, № 53/А від 31.01.2011, які підписані сторонами.

У зв'язку з вищенаведеним, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" понесло витрати у вигляді: плати за користування 123 вагонами у сумі 19878 грн. 51 коп.; плати за направлення телеграм у сумі 592 грн. 87 коп.; плати за відбір проб вугілля у сумі 1935 грн. 97 коп.; вартості хімічного аналізу у сумі 525 грн. 96 коп., що загалом становить 23259,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 у справі № 5011-35/4218-2012 з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" було стягнуто збитки у розмірі 23259 грн. 04 коп., судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Судами також з'ясовано, що між Державним підприємством "Вугілля України" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" 31.08.2012 складено та підписано заяву за № 1780/02 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 82099 грн. 11 коп., до якої входила і сума, стягнута згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 у справі № 5011-35/4218-2012.

Предметом позову у справі є позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з Державного підприємства "Антрацит" збитків у розмірі 24542,81 грн., завданих поставкою вугілля, якість якого не відповідала умовам договору.