ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року Справа № 910/12476/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. ( доповідач), Гольцової Л.А., Попікової О.В.розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 12.09.2013 Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014у справі№ 910/12476/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2"простягнення 654581,51 грн.за участю представники сторін:
позивача: Шевченко О.М., дов. від 11.04.2012 №129
відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" про стягнення 518108,63 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, надані в період з 01.05.2009 по 30.04.2013 на підставі договору № 7475/4-13 від 11.01.2000, 2343,39 грн. пені, 20522,46 грн. - трьох процентів річних, 9985,30 грн. інфляційних втрат та 103621,73 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 у справі № 910/12476/13 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 303875,98 грн. основного боргу, 7361,78 грн. збитків від інфляції, 18153,78 грн. трьох процентів річних, 2343,39 грн. пені, 60775,20 грн. штрафу та 7850,21 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., Агрикової А.В., Жук Г.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 змінено; позов задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 129024,59 грн. основного боргу, 6409,17 грн. збитків від інфляції, 11484,38 грн. - 3% річних, 571,55 пені, 25804,92 грн. штрафу, а також 3465,89 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1732,96 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2013 у справі № 910/12476/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 481286,90 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" в частині стягнення з ЖБК "Річковик" коштів у розмірі 481286,90 грн. задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Житлово-будівельний кооператив "Річковик-2", не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014, справу № 910/12476/13 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", в якому відповідач підтримує вимоги поданої ним касаційної скарги та просить касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" залишити без задоволення.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу ЖБК "Річковик-2" такою, що підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, 11.01.2000 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Річковик-2" (далі - абонент) було укладено договір № 7475/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами відповідно до умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.
Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, представником постачальника спільно з представником абонента.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.7 договору).
Згідно із п. 4.1 договору за безпідставну відмову від оплати послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.
За несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.2 договору).
Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п.5.1 договору).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач неналежно виконує покладені на нього обов'язки щодо повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг за період з 01.05.2009 по 30.04.2013, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість за надані послуги у розмірі 518108,63 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9985,30 грн., проценти річні у розмірі 20522,46 грн., штраф у сумі 103621,73 грн. та пеню у сумі 2343,39 грн.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків абонента, в яких зафіксовані об'єми спожитих відповідачем послуг та тарифи, застосовані при нарахуванні послуг, реєстрами дебетових повідомлень підтверджується надання позивачем у період з 01.05.2009 по 30.04.2013 відповідачеві послуг з постачання питної води та водовідведення загальною вартістю 1122007,23 грн., за які відповідачем сплачено 617807,30 грн., у зв'язку з чим у останнього існує борг за вказаний період в сумі 518108,63 грн.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України, з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин, місцевий суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнув з відповідача 303875,98 грн. заборгованості за послуги, надані у період з 01.07.2010 по квітень 2013, 7361,87 грн. інфляційних втрат, 2343,39 грн. пені, 18153,78 грн. процентів річних та 60775,20 грн. штрафу.
Переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не погодився із вказаними висновками суду першої інстанції та, змінюючи рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що укладеним сторонами договором № 7475/4-13 від 11.01.2000 не було врегульовано питання щодо постачання питної холодної води для виготовлення гарячої; у період з 01.05.2009 по 30.04.2013 позивачем були надані відповідачеві послуги з холодного водопостачання по коду 3-423 в обсязі 3581,00 куб.м. на суму 740813,10 грн., які відповідачем оплачені частково в сумі 617807,30 грн.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у розмірі 381194,13 грн., нарахованих як вартість послуг гарячого водопостачання, частково задовольнивши позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в сумі 129024,59 грн.
Сервисы для юристов