Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №910/21877/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 910/21877/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову у справіКиївського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року № 910/21877/14 господарського суду м. Києваза заявою ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікс"пробанкрутство,за участю представників сторін: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікс" (далі - ТОВ "Вікс"), у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 403 774,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/21877/14 (суддя Чеберяк П.П.) заяву ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Вікс" та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду з посиланням на п.2 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_4 звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 910/21877/14 відхилено клопотання ОСОБА_4 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/21877/14, апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі № 910/21877/14 (з доданими до неї матеріалами) повернуто ОСОБА_4.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.11.2014, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду від 12.11.2014 та передати матеріали справи в суд першої чи апеляційної інстанції для розгляду справи по суті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 року у справі № 910/21877/14 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 910/21877/14 скасовано. Справу № 910/21877/14 передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі № 910/21877/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., суддя Гарник Л.Л., суддя Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 14.10.2014 року у справі № 910/21877/14 - без змін. Справу № 910/21877/14 повернуто до господарського суду м. Києва. Постанову обґрунтовано тим, що подана ОСОБА_4 заява про порушення справи про банкрутство не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі про банкрутство.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі № 910/21877/14, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати оскаржуваний судовий акт, матеріали справи передати в суд першої або апеляційної інстанції для вирішення по суті.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі № 910/21877/14 прийнято до провадження, призначено розгляд касаційної скарги на 21.04.2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України при вирішенні питання про можливість перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових актів попередніх судових інстанцій, виходить з такого.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Щодо господарського судочинства зазначені засади своє втілення і розвиток дістали у розділах I, XII та XII-1 ГПК України.

У ч.1 ст.106 ГПК України закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (пункт 10).

У ч. 1 ст.111-13 ГПК України визначено, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали місцевого та апеляційного господарського суду у випадках, передбачених частиною першою статті 106 Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону про банкрутство ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом (ч. 2 ст.8 Закону про банкрутство).

У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч.3 ст.8 Закону про банкрутство).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст.15 Закону про банкрутство, про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст.111-13 ГПК України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку, у випадках, передбачених ч.1 ст.106 цього Кодексу; а відповідно до частини 7 цієї ж статті у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд до суду першої інстанції.