ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року Справа № 910/10439/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта -ПФ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014у справі№ 910/10439/14 господарського суду міста Києваза позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі : 1. Київської міської ради 2.Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доВ.1: Київської міської державної адміністрації В.2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта -ПФ" провизнання недійсним розпоряджень та витребування майназа участю представників сторін:
прокуратури:Онуфрієнко М.В.,
позивача 1: Тетеряник О.В.,
позивача 2: Тетеряник О.В.,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Чепурний С.М., Щетинін С.М.,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача1 - Київської міської державної адміністрації, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про визнання недійсним розпоряджень Київської міської державної адміністрації №1334 від 29.09.2008р. та № 433 від 17.04.2009р. та витребування у ТОВ "Дельта-ПФ" цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві.
У суді першої інстанції від прокурора Солом'янського району міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій прокурор просив суд вважати п. 5 прохальної частини позовної заяви викладеним у наступній редакції: витребувати у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради від ТОВ "Дельта-ПФ" цілісний майновий комплекс по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779,00 грн. та площею 2052,1 кв.м.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.10.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р., позов Прокурора Солом'янського району міста Києва задоволено в повному обсязі, визнано недійсними розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ". Витребувано у ТОВ "Дельта-ПФ" цілісний майновий комплекс - кінотеатр "Тампере" по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779 грн. та площею 2052,1 кв.м. у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Дельта - ПФ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та рішення місцевого господарського суду від 01.10.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження у справі в частині визнання недійсними розпоряджень Київської міської державної адміністрації "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" №1334 від 29.09.2008р. та "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" №433 від 17.04.2009р. припинити, а у задоволенні вимоги про витребування майна - відмовити.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" доручено Головному управлінню комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), змінено найменування на - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), передати на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" терміном на 5 років.
Пунктом 6 вказаного рішення зобов'язано директора КП "Кінотеатр "Тампере" здійснити організаційно-правові заходи щодо припинення діяльності КП "Кінотеатр "Тампере" шляхом його реорганізації через приєднання до суб'єкта господарювання, якого буде визнано переможцем конкурсу та правонаступником підприємства.
Рішенням спільного засідання постійної комісії Київради з питань власності та Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2008р., оформленого протоколом №50, ТОВ "Дельта-ПФ" визнано переможцем конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу КП "Кінотеатр "Тампере" за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.
15.02.2008р. між Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та ТОВ "Дельта-ПФ" (орендар) укладено попередній договір б/н про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.09.2008р. за № 1334 вирішено припинити діяльність КП "Кінотеатр "Тампере" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ", створено комісію з припинення КП "Кінотеатр "Тампере", до повноважень якої, серед іншого, було віднесено за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно КП "Кінотеатр "Тампере", що переходить до ТОВ "Дельта-ПФ" та подати його на затвердження в установленому порядку.
Судами було з'ясовано, що між комунальним підприємством та ТОВ "Дельта-ПФ" 27.02.2009 р. був складений передавальний акт, за яким товариству передано все майно комунального підприємства. Вказаний акт підписаний головою комісії та директором ТОВ "Дельта-ПФ", затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №433 від 17.04.2009 року. Згідно додатку № 25 до передавального акту від 27.02.2009 року спірне майно передано ТОВ "Дельта-ПФ".
Прокурор, звертаючись з даним позовом до суду вказував, що Київська міська рада, як власник спірного майна - Кінотеатру "Тампере", жодних рішень щодо передачі майна ТОВ "Дельта-ПФ" не приймала. При цьому, прокурор зазначив, що об'єкти культури відносяться до об'єктів приватизації групи "Ж", щодо яких визначено певну процедуру приватизації, яка визначена Законом України "Про приватизацію державного майна" та Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 р. № 1723-ІІІ, чинної на час прийняття спірних розпоряджень. Оскільки вказану процедуру приватизації було порушено, спірне майно було відчужено поза спеціально встановленою процедурою, що призвело до його вибуття з власності територіальної громади міста Києва, тому прокурор просив суд прийняті розпорядження визнати недійсними та витребувати майно з володіння ТОВ "Дельта-ПФ".
Задовольняючи позовні вимоги прокурора в повному обсязі, місцевий господарський суд визнав недійсними спірні розпорядження №1334 та №443, з чим також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваними розпорядженнями здійснено відчуження майна з порушенням визначеної законодавством компетенції Київської міської державної адміністрації та те, що вказані розпорядження прийняті в порушення приватизаційного законодавства, у зв'язку з чим відповідач - 2 набув неправомірно право власності на спірне майно та спірне майно вибуло з власності Київської міської ради поза її волею (за відсутності відповідного рішення), тому суд дійшов висновку про правомірність вимог про витребування від ТОВ "Дельта-ПФ" цілісного майнового комплексу у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Колегія суддів вважає висновки судів попередніх судових інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено на підставі неповного з'ясування дійсних обставин справи та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Розглядаючи спір в частині визнання недійсними розпоряджень Київської міської державної адміністрації, суди попередніх судових інстанцій не перевірили, чи підлягає даний спір розгляду у господарських судах та не звернули уваги на вимоги діючого законодавства щодо питання юрисдикції.
Так, відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту вказаних статей випливає, що для спору, який може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства має бути уповноваження одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (суб'єктів), а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. До юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Сервисы для юристов