ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року Справа № 904/8253/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТІНГ", м. Дніпропетровськ,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2015
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015
у справі № 904/8253/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова група АЛВІС" (далі - ТОВ "ТПГ АЛВІС"), м. Дніпропетровськ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТІНГ" (далі - ТОВ "ЛАСТІНГ"), м. Дніпропетровськ,
про стягнення 1 436, 76 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Голубчиков Р.В. предст. (дов. від 10.04.2015)
відповідача - не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ТПГ АЛВІС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "ЛАСТІНГ" 1 436, 76 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "ЛАСТІНГ" зобов'язання з оплати товару, одержаного за видатковою накладною від 30.07.2014 № 0000012532.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 (суддя Мілєва І.В.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 (судді Антонік С.Г.- головуючий, Чимбар Л.О., Чоха Л.В.), позов задоволено повністю.
Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) мотивовано неналежним виконанням ТОВ "ЛАСТІНГ" зобов'язання з оплати товару, одержаного за видатковою накладною.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ЛАСТІНГ" просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 29.07.2014 позивач як постачальник виставив відповідачу як платнику рахунок-фактуру № СФ 013594 на суму 1436,76 грн. У рахунку-фактурі зазначено реквізити (розрахунковий рахунок в ПАТ "АКТАБАНК") для здійснення оплати товару;
- 30.07.2014 за видатковою накладною № 0000012532 позивач передав відповідачу товар на суму 1436,76 грн. Зазначена накладна підписана уповноваженими працівниками сторін та засвідчена печатками сторін. У даній накладній вказані реквізити постачальника, зокрема розрахунковий рахунок у ПАТ "УкрСиббанк";
- згідно з довідкою ПАТ "АКТАБАНК" рахунок позивача в національній валюті, який зазначений рахунку-фактурі від 29.07.2014 був закритий 08.08.2014;
- на підтвердження оплати товару відповідачем надано платіжне доручення від 02.09.2014 № 317 про перерахування коштів на рахунок позивача в ПАТ "АКТАБАНК", який зазначений у рахунку-фактурі;
- у зв'язку із закриттям рахунку в ПАТ "АКТАБАНК" станом на час здійснення відповідачем оплати кошти на даний рахунок позивача не зараховані та готівкою останньому не видані.
Сервисы для юристов