ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року Справа № 6/152
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача Єрьоменко В.В. (дов. від 09.04.13р.)
від відповідача Воєводін Р.І. (дов. від 16.12.14р.), Максименко С.П. (дов. від 12.12.14р.)
від третьої особи не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р.
у справі № 6/152
за позовом фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича, м. Київ
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Росичі", м. Київ
про повернення вилученого майна
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14р. у справі № 6/152 (суддя Морозов С.М.) змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.11р., а саме, з відповідача на користь позивача стягнуто 1150058,40 грн вартості 123 хутряних виробів. Визнано таким, що втратив чинність наказ від 12.12.11р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р. (головуючий Лобань О.І., судді Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись із винесеними судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 02.12.14р. та постанову від 23.02.15р. скасувати. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 56 Конституції України, ст.ст. 387, 1173 ЦК України, ст. 43 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 36, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Чинним рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.11р. у справі № 6/152 зобов'язано відповідача у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили повернути позивачу майно, вилучене на підставі протоколу огляду місця події від 15.06.06р., а саме 123 хутряні вироби. На виконання вказаного рішення судом 12.12.11р. видано наказ.
28.11.12р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1148618 грн вартості 123 хутряних виробів, в зв'язку з відсутністю зазначеного майна в натурі.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14р. у справі № 6/152, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р., заяву задоволено.
Статтею 115 ГПК України визначено, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Сервисы для юристов