Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №910/9435/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 910/9435/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бондар С.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016

зі справи № 910/9435/16

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", м. Суми (далі - Позивач),

до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Відповідач),

про стягнення 454 654,69 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Волощука П.Ю.,

Відповідача - Остапенка В.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення коштів (з урахуванням зменшення позовних вимог) у сумі 454 654, 69 грн., з яких: 182 883, 85 грн. - 3% річних; 271 770, 84 грн. "інфляційних втрат".

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2016 (суддя Балац С.В.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Жук Г.А. і Дикунська С.Я.): рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 271 770, 84 грн. "інфляційних втрат"; 182 883, 85 грн. - 3 % річних; 14 401, 13 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 з даної справи та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016. Скаргу мотивовано прийняттям постанови апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та незастосуванням судом апеляційної інстанції статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 617 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та просить останню залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

30.01.2014 Позивачем (газорозподільне підприємство) та Відповідачем (замовник) укладено договір на розподіл природного газу №14-96-ТН (надалі - Договір), відповідно до якого:

- газорозподільне підприємство зобов'язується у 2014 році надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (пункт 2.1);

- замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору (пункт 2.2);

- обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ (далі - акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку (пункт 3.6);

- газорозподільне підприємство до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства (пункт 3.7);

- розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1 000 куб.м (далі - тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (пункт 5.1);

- розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно (пункт 5.3);