Постанова ВГСУ від 21.03.2016 року у справі №922/5066/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Справа № 922/5066/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. (суддя Суярко Т.Д.)та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 р. (судді: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)у справі№922/5066/15 господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради до1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Графіка-Харків"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавного комунального навчально-виховного виробничого комплексу Дзержинського району провизнання недійсним договору, припинення зобов'язання та повернення майназа участю представників: від прокуратури Зарудяна Н.О., старший прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення №000626 від 02.08.2012 р.від позивача не з'явилисьвід відповідача 1 не з'явилисьвід відповідача 2 не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Прокурор міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Графіка-Харків" про визнання недійсним договору оренди №2671 від 02.03.2006 р. (в редакції від 01.01.2012 р.), припинення зобов'язання за цим договором та повернення майна.

Так, за твердженнями прокурора, зазначений договір укладено з порушенням законодавства про освіту, оскільки законом забороняється передача в оренду приміщень навчальних закладів для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом.

В процесі судового розгляд вищевказаного позову до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Державний комунальний навчально-виховний виробничий комплекс Дзержинського району міста Харкова.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. у справі №922/5066/15 позовні вимоги задоволено повністю, а саме:

- визнано недійсним договір оренди №2671 від 02.03.2006 р.;

- припинено зобов'язання за договором оренди №2671 від 02.03.2006 р. на майбутнє;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Графіка-Харків" звільнити нежитлові приміщення площею 225 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 1 (вартістю 682 450 грн. 00 коп.), та повернути їх Державному комунальному навчально-виховному виробничому комплексу Дзержинського району міста Харкова.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю факту передачі приміщення навчального закладу в оренду для використання, що не пов'язане з навчально-виховним процесом.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 р. рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. скасовано в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Графіка-Харків" повернути нежитлові приміщення Комунальному навчально-виховному виробничому комплексу Дзержинського району міста Харкова. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. у справі №922/5066/15 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд в цілому погодився з висновками господарського суду першої інстанції, однак зазначив, що судовим рішенням не може бути зобов'язано відповідача 2 повернути орендоване майно Державному комунальному навчально-виховному виробничому комплексу Дзержинського району міста Харкова, оскільки сторонами спірного договору є Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Графіка - Харків" (орендар), а балансоутримувачем спірного приміщення є Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради.

Не погодившись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими актами, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 р. в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заявник, зокрема, стверджує, що господарські суди неповно з'ясували обставини справи, а саме не надали належної правової оцінки тому факту, що в даному випадку об'єктом оренди є підвальне приміщення, яке не використовується у навчально-виховному процесі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 р. касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.2016 р.

У судове засідання 21.03.2016 р. з'явився представник прокуратури.

Представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з,явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін та третьої особи.

Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.