ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2016 року Справа № 910/20265/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Благодійного фонду "Розвиток України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. (судді:Чорногуз М.Г., Жук Г.А., Рудченком С.Г.) у справі№910/20265/15 господарського суду міста Києва за позовомБлагодійного фонду "Розвиток України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний інститут раку простягнення 2 285 729 грн. 67 коп. за участю представників: від позивача Ієговська Ю.В., довіреність б/н від 10.03.2016 р. Мельниченко І.В., довіреність б/н від 08.06.2015 р.від відповідача Павлік О.М., довіреність №150/1 від 15.09.2015 р.від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р. у справі №910/20265/15 задоволено позов Благодійного фонду "Розвиток України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного інституту раку. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 2 285 729 грн. 67 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. у справі №910/20265/15 вищевказане рішення скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Благодійний фонд "Розвиток України" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р.
Обґрунтовуючи звернення з вказаною касаційною скаргою, позивач посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 р. касаційну скаргу Благодійного фонду "Розвиток України" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.2016 р.
В касаційній скарзі позивачем також заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в порядку касації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Враховуючи диспозитивний характер норм вказаної статті та з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.
В свою чергу, до початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.
В судове засідання 21.03.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.
Представник терьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника третьої особи.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.11.2013 р. між Благодійним фондом "Розвиток України" (благодійник), Національним інститутом раку (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №63/03, за умовами якого генпідрядник за завданням замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами, відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої замовником, діючих норм і правил та умов договору зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з будівництва радіологічного центру при Національному інституті раку на вул. Ломоносова, 33/43 в Голосіївському районі м. Києва, замовник зобов'язується передати генпідряднику робочу документацію, прийняти належним чином виконанні генпідрядником роботи, а благодійник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва, оплатити за замовника виконані генпідрядником роботи та здійснити інші платежі, передбачені умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору генпідрядник зобов'язався виконувати підрядні роботи в терміни, визначені у відповідному додатку (календарний графік виконання робіт додаток №3).
Одночасно, згідно п. 10.5 договору генерального підряду благодійник має право надавати аванс генпідряднику за його запитом на придбання матеріалів та обладнання, якщо вважатиме це доцільним. Надання авансу відображується у відповідному додатку чи додатковій угоді до договору, де вказується обсяг авансу та його призначення.
Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору №63/03 від 27.11.2013 р. позивач сплатив відповідачу аванс у розмірі 3 400 000 грн. 00 коп.
Сервисы для юристов