ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року Справа № 914/2328/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вамир-Гал"на рішеннягосподарського суду Львівської області від 20.02.2014р.та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р.у справі № 914/2328/13 господарського суду Львівської областіза позовомПершого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидотовариства з обмеженою відповідальністю "Вамир-Гал"за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс"за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд"за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській областіза участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської областіпро визнання права власності та витребування майнав судовому засіданні взяли участь представники від:
прокурора: Кривоклуб Т.В. (посв. № 000762 від 13.08.2012 р.),
позивача: Барда С.Ю. (дов. від 20.11.2014 р.),
відповідача: не з'явилися,
третя особа 1: не з'явилися,
третя особа 2: не з'явилися,
третя особа 3: не з'явилися,
третя особа 4: не з'явилися,
третя особа 5: не з'явилися,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. у справі №914/2328/13 (суддя Пазичев В.М.) задоволено уточнені позовні вимоги прокурора. Визнано право власності на нерухоме майно - будівлю складу площею 405,9 кв.м., що розташована по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області, за Державою Україна в особі Міністерства оборони України. Витребувано з володіння та користування ТОВ "Вамир-Гал" нерухоме майно - будівлю складу площею 405,9 кв.м., що розташоване по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області, на користь Держави в особі Міністерства оборони України. Стягнуто з ТОВ "Вамир-Гал" на користь Державного бюджету України 2867,50 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. (головуючий суддя: Зварич О.В., судді: Гриців В.М., Скрипчук О.С.), рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. у справі №914/2328/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ТОВ "Вамир-Гал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Позивач подав до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення
Заслухавши прокурора та представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.05.2012 року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №5015/1204/12 за позовом першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс", яким позов задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.10.2003 року №19, укладений між відповідачами щодо відчуження нерухомого майна - будівлі складу площею 405,9 кв.м. у с. Малехів Жовківського району Львівської області по вул. Лесі Українки, 45.
Наведене рішення вступило в законну силу згідно постанови Вищого господарського суду України від 5 лютого 2013 року.
20.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вамир-Гал" укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі - складу площею 405,9 кв.м. по вул. Лесі Українки, 45 в с. Малехів Жовківського району Львівської області.
У позовній заяві (з урахуванням уточнення позовних вимог) прокурор просить визнати право власності на нерухоме майно - будівлю складу площею 405,9 кв. м., розташованого по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області, за державою Україна в особі Міністерства оборони України та витребувати дане нерухоме майно з володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вамир - Гал" на користь держави в особі Міністерства оборони України з тих підстав, що факт вибуття нерухомого майна поза волею власника встановлений рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, тому спірне нерухоме майно підлягає поверненню оборонному відомству.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).
Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України).
Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але й не визнає його.
Сервисы для юристов