Постанова ВГСУ від 21.01.2015 року у справі №18/448/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 18/448/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаМоцун О.П. (дов. від 08.10.2012)відповідачаКолосовський Ю.О. (дов. від 12.12.2014 № 12/17)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 № 000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білецьківської сільської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014у справі № 18/448/12 Господарського суду Полтавської областіза позовомБілецьківської сільської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області; 2. Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі; 3. Державна екологічна інспекція в Полтавській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод"за участюПрокуратури Полтавської областіпророзірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

Білецьківська сільська рада звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки площею 8,84 га від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем спірна земельна ділянка використовується всупереч мети договору, визначеній в пункті 1.3., відповідно до якого мета договору - це створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної земельної ділянки, оскільки будь-які регенераційні роботи на орендованій земельній ділянці відповідачем не проводяться, натомість на вказаній земельній ділянці відбувається розміщення нових відходів, а отже остання використовується в порушення умов договору не за цільовим призначенням. Враховуючи викладене, на думку позивача, наявні підстави для розірвання спірного договору оренди землі відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" в судовому порядку та повернення позивачу земельної ділянки відповідно до положень статті 34 вказаного Закону.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.09.2012 у справі №18/448/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2012, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі №18/448/12 рішення Господарського суду Полтавської області від 26.09.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

За результатом нового розгляду справи № 18/448/12 Господарський суд Полтавської області рішенням від 03.07.2013, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013, в позові відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №18/448/12 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.07.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 12.09.2013 скасовано, справу повторно передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області з огляду на те, що суди попередніх інстанцій всупереч приписам статті 11112 Господарського процесуального кодексу України не виконали вказівки, викладені у попередній постанові суду касаційної інстанції та не встановили, зокрема, які дії на протязі 12 років вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" для досягнення мети договору оренди земельної ділянки від 04.04.2001 № 6, а також не витребували відповідні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором, а саме - по обробленню та утилізації відходів, очищенню території орендованої земельної ділянки, та створенню регенераційної площадки по переробці відходів.

Господарський суд Полтавської області за результатом нового розгляду справи № 18/448/12 рішенням від 20.05.2014 (суддя Кульбако М.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 (колегія суддів: головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Потапенко В.І. Пушай В.І.), в позові відмовив у зв'язку з відсутністю правових підстав для розірвання укладеного між Білецьківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" договору оренди від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку.

Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначали про відсутність з боку відповідача порушень умов спірного договору та цільового призначення орендованої земельної ділянки, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, враховуючи відсутність у вказаному договорі строків досягнення його мети, а також наявність в матеріалах справи відповідних доказів його виконання, а саме - здійснення робіт по обробленню та утилізації відходів очищенню території орендованої земельної ділянки, та створенню регенераційної площадки по переробці відходів.

Білецьківська сільська рада, не погодившись з судовими рішеннями, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.05.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповне та неналежне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають істотне значення для справи, а також невідповідність висновків судів цим обставинам, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник здебільшого керується тими ж доводами, що були викладені в позовній заяві, посилаючись, зокрема, на використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" орендованої земельної ділянки за договором від 04.04.2001 №6 в порушення його умов та не за цільовим призначенням, що було, на думку скаржника, проігноровано судами попередніх інстанцій і потягнуло за собою прийняття невірного рішення по суті спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 касаційну скаргу Білецьківської сільської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.01.2015.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 20.01.2015 прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Білецьківської сільської ради від 16.03.2001, між Білецьківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" (орендар) був укладений договір оренди від 04.04.2001 № 6, згідно з пунктом 1.1 якого орендарю надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,84 га.

За кадастровими планами (невід'ємні додатки договору) земельна ділянка має 3 самостійні конфігурації площами: 5,4579 га, 2,4847 га та 0,9024 га (пункт 1.2 договору).

За умовами пункту 1.3 договору мета оренди - створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території.

Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору орендодавець зобов'язався після державної реєстрації цього договору не пізніше 15 календарних днів передати земельну ділянку в користування землекористувача у стані, що відповідає умовам цього договору та придатну для використання за цільовим призначенням і не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою. Відшкодовувати орендарю понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки, якщо між ними з цього питання буде досягнута викладена в письмовій формі домовленість.

Орендар, в свою чергу, відповідно до пункту 2.3 договору зобов'язався, зокрема, використовувати земельну ділянку тільки за призначенням, відповідно до умов пункту 1.3 цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату в формі, яка передбачена цим договором; додержуватись режиму використання земельної ділянки таким чином, щоб це не завдало шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища і не призводило до зниження якості землі.

Відповідно до пункту 4.1 договору об'єкт оренди надається на умовах строкового платного володіння і користування строком на 25 років та договір оренди може бути пролонговано на наступний строк.

В пункті 4.4 сторонами визначено, що договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань по договору, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке буде суттєво перешкоджати передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Зазначений договір оренди був нотаріально посвідчений 04.04.2001 з занесенням в реєстр за № 1191.

Відповідно до акту прийому-передачі від 16.04.2011, складеного у відповідності до пункту 1.4 договору, Білецьківська сільська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" прийняло у довгострокове платне володіння та користування вказану земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, Білецьківська сільська рада звернулась до господарського суду з вимогою про розірвання договору оренди від 04.04.2001 № 6, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія", та зобов'язання останнього повернути орендовану земельну ділянку позивачеві, посилаючись на те, що в порушення умов договору відповідач використовує земельну ділянку не у відповідності до мети спірного договору та з порушенням її цільового призначення.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач протягом 2011 року розмістив на спірній земельній ділянці відходи ливарного виробництва, тоді як пунктом 1.3. договору метою оренди земельної ділянки визначено створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території, що, на думку позивача, передбачає очищення земельної ділянки від наявних на ній відходів, а не складування нових відходів.

Позивач стверджує, що розміщення відповідачем на спірній земельній ділянці додаткових відходів порушує також пункт 2.3. договору щодо обов'язку орендаря використовувати земельну ділянку за призначенням, відповідно до умов договору, без завдання шкоди навколишньому природному середовищу та без зниження її якості.