Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №911/1000/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 911/1000/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Сибіги О.М., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 911/1000/15 Господарського суду Київської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доПриватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект"простягнення 3 433 104,36 грн,за участю представників

від позивача: Левченко Д.Ю.,

від відповідача: Тума О.В.,

третьої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2016 у справі № 911/1000/15 (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/1000/15 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 626-629, 693 Цивільного кодексу України.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовником) та Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (генпідрядником) 21.09.2012 укладено договір № 04-2/0054-12, за умовами п.1.1 якого генпідрядник зобов'язується у 2012-2015 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої Уповноваженим представником Замовника проектної документації, розробити робочу документацію та отримати позитивний експертний висновок з питань охорони праці, виконати та здати Замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "ПЛ 330 кВ Західнокримська - Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ "Західнокримська" і "Севастополь", а також виконати інші будівельні роботи відповідно до розробленої ним проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

В п. 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей замовника на поточний рік.

Згідно з п. 4.2 договору генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансів. Генпідрядник протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу підтверджує його використання актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції, актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата виконаних генпідрядником робіт проводиться замовником проміжними щомісячними платежами за фактично виконані обсяги робіт. Розрахунки здійснюються на підставі примірних форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, а саме: акта приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, акта здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції.

В п. 5.2 договору сторони передбачили, що початок та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт за цим договором здійснюється у строки, згідно з Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4), який є невід'ємною частиною цього Договору.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 5.3 договору).

В Додатку №4 до договору сторонами погоджено строк розробки робочої документації - до травня 2013 року.

За змістом п.п. 6.12, 11.7 договору розроблення робочої документації та отримання позитивного експертного висновку з питань охорони праці здійснює генпідрядник. Робоча документація повинна бути узгоджена, прийнята і видана у виробництво уповноваженим представником замовника. Генпідрядник передає замовнику погоджену уповноваженим представником замовника розроблену робочу документацію, про що складається Акт здачі-приймання робіт.

Пунктом 13.7 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим договором, а також генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5% річних за увесь час користування грошовими коштами замовника (чужими грошовими коштами).

Згідно з п. 13.14 договору, якщо генпідрядник не розпочав виконання робіт протягом 3-х місяців з дня надходження авансових платежів на його розрахунковий рахунок та якщо це не зумовлено невиконанням своїх обов'язків за договором замовником, генпідрядник зобов'язаний повернути авансові платежі замовнику з нарахованими відсотками, у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Господарськими судами встановлено, що позивач, на виконання умов договору перерахував відповідачу суму авансу на виконання робочої документації в загальній сумі 7 956 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2012 та від 22.01.2013.

Позивач стверджує, що використання авансу на розроблення робочої документації відповідач актами здачі-приймання виконаних робіт підтвердив частково, на загальну суму 5 608 473,59 грн.

Листом №01/01-6-2/14752 від 25.12.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути невикористану частину авансу, сплатити 5% та індекс інфляції за користування чужими грошовими коштами, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з викладеним, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" про стягнення з останнього невикористаної частини авансу в розмірі 2 347 526,41 грн, а також 5% річних у розмірі 401 875,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 683 701,99 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач отриманий аванс повністю використав за призначенням - на розробку робочої документації. А враховуючи, що зобов'язання сторін за договором 04-2/0054-12 від 21.09.2012 не є припиненими, суди дійшли висновку, що підстави для повернення авансу, сплаченого на виконання чинного договору, відсутні.