Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №910/5266/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/5266/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016у справі № 910/5266/16 господарського суду міста Києваза позовомСмілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник"до товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна"про стягнення 257 600,00 грн.за участю представників сторін: товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" - Сидоренко О.Л., Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" - Кармоліта Я.В.

ВСТАНОВИВ :

У березні 2016 року Смілянське комунальне виробниче підприємство „Комунальник" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного А.М. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Умвельт Україна" про стягнення безпідставно перерахованих коштів у сумі 257 600,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.06.2016 року у справі №910/5266/16 (Суддя Усатенко І.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 35391427) на користь Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, код ЄДРПОУ 05431667) 257600 (двісті п'ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. та 3864 (три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №910/5266/16 (колегія суддів: Остапенко О.М., Сотніков С.В., Верховець А.А.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Умвельт Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі № 910/5266/16 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі № 910/5266/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто зі Смілянського комунального виробничого підприємства „Комунальник" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, код ЄДРПОУ 05431667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Умвельт Україна" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 35391427) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено місцевому господарському суду видати наказ.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник" звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою у якій скаржник просить суд скасувати постанову київського апеляційного господарського суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції та розподілити судові витрати.

У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення при прийнятті постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у даній справі норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 12,16,17,43,99,101,105 ГПК України, 1,10,38, 41,42,45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.09.2010 року у справі 01/1720 прийнято заяву СКВП „Комунальник" до розгляду та порушено провадження у справі № 01/1720 про банкрутство СКВП „Комунальник", введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 року у справі №01/1720 відкрито процедуру санації СКВП „Комунальник" строком на 12 місяців, призначено розпорядника майна - Олексенко Н.В. та керуючого санацією - Плюту О.П., скасовано арешт на майно боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.12.2014 року у справі №01/1720 продовжено строк процедури санації СКВП „Комунальник", продовжено повноваження керуючого санацією (Білодіда С.І.) та розпорядника майна (Голінного А.М.) до 01.02.2015 року.

Постановою господарського суду Черкаської області від 14.02.2015 року у справі № 01/1720 Смілянське комунальне виробниче підприємство „Комунальник" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.

18.02.2015 року на сайті Вищого господарського суду України за № 14794 було розміщено повідомлення про визнання СКВП „Комунальник" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Під час виконання своїх повноважень ліквідатором банкрута було виявлено, що з рахунку СКВП „Комунальник" на рахунок ТОВ „Умвельт Україна" проводилось перерахування коштів за послуги з перевезення.

25.11.2013 року, тобто під час процедури санації боржника, між ТОВ „РЕМОНДІС Україна" та СКВП „Комунальник" укладено договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13, згідно якого виконавець зобов'язується надавати замовникові послуги по перевезенню твердих побутових відходів у м. Сміла, Черкаської області, а замовник зобов'язується оплачувати вказані послуги своєчасно та в повному обсязі (п. 1.1 договору).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000759379 від 22.03.2016 року, 08.09.2015 року, зокрема, ТОВ „РЕМОНДІС Україна" перейменовано на ТОВ „Умвельт Україна".

Відповідно до умов договору, оплата послуг виконавця здійснюється замовником два рази на місяць: окремо за першу та другу половини поточного місяця надання послуг. Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку. Загальна вартість надання послуг, що належить до сплати замовником, залежить від фактичного об'єму відходів, вивезених виконавцем. Оплата послуг повинна здійснюватись замовником у повному обсязі та своєчасно на розрахунковий рахунок виконавця, що вказується в рахунку на оплату послуг ( п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору).

До матеріалів справи надано рахунки на оплату послуг за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року на суму 255 632,89 грн.

На підтвердження оплати рахунків за перевезення відходів до матеріалів справи надано платіжні доручення: від 16.02.2015 року № 1188 на суму 5000,00 грн.; від 17.02.2015 року № 1204 на суму 5000,00 грн.; від 18.02.2015 року № 1188 на суму 5000,00 грн.; від 20.02.2015 року № 1227 на суму 5000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1233 на суму 100000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1234 на суму 100000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1240 на суму 5000,00 грн.; від 25.02.2015 року № 1246 на суму 5000,00 грн.; від 02.03.2015 року № 1258 на суму 20000,00 грн.; від 05.03.2015 року № 1297 на суму 2000,00 грн.; від 11.03.2015 року № 1310 на суму 5600,00 грн. Загальна вартість оплачених згідно вказаних платіжних доручень послуг складає 257 600,00 грн. Вказане підтверджується також банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

Загальна сума коштів, яка була перерахована за період з 16.02.2015 року по 11.03.2015 року складає 257 600,00 грн.

16.10.2015 року на адресу відповідача направлена вимога № 01/1720/266 про повернення коштів в сумі 257 600,00 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму коштів не повернув, що зумовило звернення ліквідатора із даним позовом.

Звертаючись із позовом ліквідатор банкрута зазначав про те, що послуги з перевезення відходів були надані до визнання боржника банкрутом (14.02.2015 року), останній рахунок № 57 від 31.01.2015 року підлягав оплаті протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку, тобто до 10.02.2015 року, відтак, на його думку, вказані кошти були перераховані безпідставно, всупереч нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з порушенням порядку та черговості задоволення грошових вимог кредиторів, оскільки кошти, які з 14.02.2015 року перебували на рахунках СКВП „Комунальник", є коштами ліквідаційної маси банкрута і з 14.02.2015 року розпорядження коштами позивача повинно було здійснюватись виключно ліквідатором у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, позивачем зазначено, що перерахування грошових коштів проводилось без відома ліквідатора (документація та печатки передані останньому 28.04.2015 року) в період з 16.02.2015 року по 11.03.2015 року на загальну суму 257 600,00 грн., тобто вони не можуть оцінюватись як витрати, понесені ліквідатором у ліквідаційній процедурі, та такі, що здійснювались в порядку та на підставах, визначених в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти перераховувались особами, які не мають відповідних повноважень на таке перерахування та на розпорядження грошовими коштами банкрута.

Задовольняючи позовні вимоги та застосовуючи до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України суд першої інстанції, виходив з того, що перераховані боржником кошти підлягають поверненню до ліквідаційної маси боржника, оскільки з рахунку позивача на рахунок відповідача було перераховано 257 600,00 грн. вартості послуг, всупереч положень Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з порушенням порядку та черговості задоволення грошових вимог кредиторів.

Під час апеляційного перегляду, Київський апеляційний господарський суд такі висновки суду першої інстанції не підтримав, пославшись на те, що ліквідатором банкрута обрано невірний спосіб захисту, отже, місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.