Постанова ВГСУ від 20.11.2014 року у справі №917/2567/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 917/2567/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будвироби" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року у справі № 917/2567/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будвироби" до приватного підприємства "Великбуд" про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу частини будівель та споруд від 16.10.2012 року та визнання за ТОВ Будвироби" права власності на частину будівель та споруд (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями)/частину адміністративної будівлі літ. "А-3" площею 1148,8 кв.м.

Позовні вимоги з посиланням на ч. 2 ст. 697, ст. 1087 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України обгрунтовано тим, що відповідачем не було проведено розрахунків за спірним договором.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.03.2014 року (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу частини будівель та споруд від 16.10.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3280, укладений між сторонами; визнано за ТОВ Будвироби" право власності на частину будівель та споруд (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями)/частину адміністративної будівлі літ. "А-3" площею1148,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, тупик Хорольський, 7, будинок № 1 загальною площею 1148,8 кв.м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року (судді Крестьянінов О.О., Фоміна В.О., Шевель О.В.) рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із несвоєчасним отриманням ухвали про призначення касаційної скарги до розгляду не заслуговує на увагу та підлягає відхиленню, оскільки про час і місце засідання суду він повідомлений належним чином та виходячи з вимог ст. 1117 ГПК України.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 16.10.2012 року між ТОВ "Будвироби" (продавець) та ПП "Великбуд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частини будівель та споруд, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3280.

За умовами цього договору продавець продав, а покупець придбав наступне нерухоме майно: частину будівель та споруд/частина адміністративної будівлі літ. "А-3" площею 1148,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок № 1.

Відповідно до п. 2.1 договору продаж зазначеного об'єкта нерухомості проводиться за домовленістю сторін за 370 000 грн., в т.ч. ПДВ, які продавець отримав від покупця у повному розмірі до підписання цього договору. Своїм підписом під цим договором, продавець підтверджує факт повного розрахунку за придбаний об'єкт нерухомості і відсутність до покупця будь-яких претензій фінансового характеру.

Пунктом 3.1 договору визначено, що право власності на об'єкт нерухомості, зазначений у п. 1 цього договору, виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності покупця на об'єкт нерухомості у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 29.10.2012 року за ПП "Великбуд" було зареєстровано право власності на частину будівель та споруд/частину адміністративної будівлі літ. "А-3" площею 1148,8 кв.м. за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок № 1, на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2012 року.

ТОВ "Будвироби" направило ПП "Великбуд" лист-пропозицію від 13.11.2013 року № 5 про розірвання договору купівлі-продажу частини будівель та споруд і повернення майна, одержаного за договором, посилаючись на те, що на день звернення з пропозицією відповідач розрахунків не провів, зокрема, перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства позивача, як того вимагає ст. 1087 Цивільного кодексу України та ст. 198 Господарського кодексу України, за вказаним договором проведено не було.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про розірвання спірного договору купівлі-продажу та визнання за продавцем права власності на передане за цим договором майно у зв'язку із невиконанням обов'язку з оплати за одержане майно.

Суд першої інстанції задовольняючи позов про розірвання договору купівлі-продажу та визнання за позивачем права власності на спірне майно виходив з істотного порушення відповідачем умов договору щодо обов'язку з оплати одержаного майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові апеляційний господарський суд виходив з недоведеності та безпідставності заявлених вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

За вимогами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.