Постанова ВГСУ від 20.10.2016 року у справі №904/1191/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 904/1191/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.16у справі№904/1191/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 73 662,12 грн. в якості плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.16 у справі №904/1191/16 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено та стягнуто вказану заборгованість повністю.

За результатом апеляційного перегляду, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді: Широбокова Л.П., Герасименко І.М.) рішення змінено. Замінено відповідача по справі Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Викладено абз.2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Стягнути з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 70 600,56 грн. плати за користування вагонами, 3 061,56 грн. збору за зберігання вантажу та 1 378 00грн. судового збору, видати наказ".

Не погоджуючись із судовими актами у справі, ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.09.12 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" та Публічне акціонерне товариство "Північний ГЗК" уклали договір №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ"Північний ГЗК", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до п.1 якого, експлуатується під'їзна колія, що належить власнику, що примикає до станції Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2,4,6 до колій № 6 та № 8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно з п.п.5, 6 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 год до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2. Вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ"Північний ГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5,VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колій.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання вагонів до здачі, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 25.02.99 №113 (п.8 договору).

У п.11 договору сторони узгодили, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п.15 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, наведеному у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Матеріали справи свідчать, що по накладних №№41007220, 40781734, 40780496, 40781296, 40780637, 40786295, 40788028 порожні власні вагони прийняті залізницею до перевезення на станцію призначення Терни Придніпровської залізниці на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК".

Як встановлено судами, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

За наказом від 24.08.15 №381, через неприйняття їх вантажовласником у зв'язку із скупченням на станції Терни Придніпровської залізниці і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, вагони затримані на станції Гейківка Придніпровської залізниці.

Відповідно до вказаного наказу позивачем затримано вагони:

- №№голова 60726403 хвіст 56869837 у кількості 59 вагонів, індекс поїзда 4011-46-4573 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №2142.

Внаслідок неприйняття вагонів одержувачем на свою під'їзну колію станцією Гейківка Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а від 24.08.15 №14 та акт загальної форми ГУ-23 №14. Повідомлення №150 про затримку вагонів, що перевозяться у поїзді №2142 отримано відповідачем 24.08.15 о 06:40 год.

Відповідно до акту про затримку вагонів затримані вагони, що прибули 23.08.15 о 15:05 год. поїздом №2142 відправлені 30.08.15 поїздом №2142 о 17:20 год.

За наказом від 03.09.15 №390, у зв'язку з неприйняттям їх вантажовласником по причині скупчення на станції Терни Придніпровської залізниці і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу вагони затримані на станції Рядова Придніпровської залізниці. Відповідно до вказаного наказу позивачем затримано певну кількість вагонів.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№05099303, 04099243, 05099245, 05099304, 04099301 на суму 70 600,56 грн. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ДУ-92 №11099042 на суму 3 061,56 грн., що стало предметом розгляду даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах, внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та з відсутності у матеріалах справи доказів, на підтвердження обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.