ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Справа № 922/1348/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Демидової А.М., Акулової Н.В.(доповідач), Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" м.Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 рокута рішенняГосподарського суду Харківської області від 27.04.2015 рокуу справі№922/1348/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" м.Харківдо Споживчого кооперативу з газифікації "Старолюботинський" м.Люботин Харківської областіпроВнесення змін до договору
За участю представників:
від позивача: Ерьома І.В. (дов.№316 від 28.01.2015 року);
Рожкова С.Г. (дов. №4062 від 31.12.2014 року);
від відповідача: Горобій Т.В. (посв. адвоката №17 від 26.07.2013 року);
Пономаренко Л.Д. (дов.№3 від 15.07.2015 року);
вільний слухач: ОСОБА_8 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 12.12.2001 року);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2015 року по справі №922/1348/15 (суддя: Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року у справі №922/1348/15 (судді: Пелипенко Н.М., Івакін В.О., Черленяк М.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 27 квітня 2015 року у справі № 922/1348/15 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки сторони не досягли згоди щодо укладення додаткової угоди до договору про користування газопроводом №3 від 01.04.2009 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 року у справі №922/1348/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, споживчий кооператив з газифікації "Старолюботинський" просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Представники позивача у судовому засіданні, підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
Представники відповідача, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши представників сторін, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2009 р. між ПАТ "Харківгаз" (користувачем) та СК з газифікації "Старолюботинський" (власником) укладено договір про користування газопроводом № 3, за умовами якого власник передає, а користувач приймає в строкове безоплатне користування газопровідну мережу Межі відсікання, структурний склад газопроводу та адреса розташування його структурних об'єктів наведені у додатку № 1 "Опис газопроводу", що є невід'ємною частиною договору (п.1.1. Договору).
Газопровід обліковується на балансі власника. Первісна власність газопроводу становить 4433900,00 грн. Балансова вартість газопроводу на дату укладання цього договору становить 4433900,00 грн. (п.1.3. Договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.4 договору про користування газопроводом № 3 від 01.04.2009 р., приймання-передача газопроводу здійснюється на підставі акту приймання-передачі. Газопровід вважається переданим користувачеві з дня, наступного з дня підписання акту приймання-передачі.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що користувач після прийняття газопроводу від власника здійснює його використання в своїй підприємницькій діяльності, шляхом транспортування та постачання-природного газу фізичним та юридичним особам - мешканцям північних районів м. Люботин та с. Смородського, які (і тільки які) отримали від власника спеціальні письмові довідки про отримання дозволу кооперативу на підключення до газопроводу (Додаток № 3 до договору).
Передача газопроводу в користування не призводить до переходу права власності від власника до користувача. Користувач не має права від свого імені та/чи без згоди власника здійснювати щодо газопроводу будь-які юридичні та фактичні дії, наслідком яких могла б бути подальша зміна форми власності чи власника на газопровід в цілому та на його окремі споруди. (п.3.2, п.3.3. Договору).
Згідно п. 4.1, 4.2 договору під час користування газопроводом користувач виконує технічне обслуговування газопроводу. Для утримання газопроводу в задовільному технічному стані користувач зобов'язаний власним коштом виконувати роботи з технічного обслуговування та з поточних або аварійних ремонтів газопроводу та його окремих споруд.
Відповідно до п. 7 договору сторони погодили, що договір укладено на один рік. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить письмово про бажання його припинити, договір вважається продовженим на наступний календарний рік на умовах, визначених у цьому договорі. Зміни умов договору при продовженні строку його дії можливі у письмовій формі, у вигляді додаткових двосторонніх протоколів до договору.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати за приєднання до ж суб'єктів природних монополій" № 5021-VІ від 22.06.2012 р., який вступив в дію 01.01.2013 р. внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у відповідності до яких експлуатація складових Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТСУ) здійснюється виключно газорозподільними або газотранспортними підприємствами. Власники складових ЄГТСУ зобов'язані передати належні їм складові ЄГСУ у власність, господарське відання чи користування газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з газотранспортним чи газорозподільним підприємством договір про експлуатацію таких складових.
Сервисы для юристов